Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 753/20483/18
провадження № 61-15243св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року в складі судді Заставенко М. О. та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Ігнатченко Н. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 на ⅓частку квартири АДРЕСА_1 ; на квартиру АДРЕСА_2 та на судовий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшла Ѕ частина квартири АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2, та садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його малолітня дочка ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 .
У встановлений законом строк для прийняття спадщина вона в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Однак, державний нотаріус Конончук Т. В. видав ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом тільки на ⅙ частку квартири АДРЕСА_1, у видачі свідоцтва про право на спадщину на іншу частину спадкового майна відмовив у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нього.
Вказує, що дійсно, оригінали правовстановлюючих документів щодо належності померлому вищевказаного нерухомого майна у неї відсутні. Водночас належність цього майна спадкодавцю підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім того, зазначений факт ніким не оспорюється, а тому вважає, що наявні всі законні та обґрунтовані підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва 13 лютого 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на частину квартири АДРЕСА_1 залишені без розгляду.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги про визнання за малолітньою ОСОБА_2 права власності на спадкове майно є доведеними та обґрунтованими, але, враховуючи те, що спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, окрім неї, є також ОСОБА_3, вважав за необхідне визнати за нею право власності на Ѕ частину спадкового майна.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що позивач обрала спосіб захисту права, яке ніким не порушувалося, оскільки за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно вона могла звернутися до нотаріальної контори із заявою про видачу їх дублікатів, проте вказаних дій не вчинила і звернулася до суду з безпідставним позовом.
Окрім цього зазначає, що в порушенням вимог закону суди визнали право власності на Ѕ частину садового будинку без одночасного визнання права власності на земельну ділянку, на якій він розташований.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
30 вересня 2019 року справа № 753/20483/18 надійшла до Верховного Суду.
Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 ; на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_3 ; та на ⅓частку квартири АДРЕСА_1 .
Право власності померлого ОСОБА_4 на вказане майно підтверджується: інформаційною довідкою № 137957902 з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 вересня 2018 року, інформаційною довідкою № 137957902 з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 вересня 2018 року; копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 I7I від 15 грудня 2004 року та копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 березня 2018 року.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є його малолітня дочка ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 . Заповіт на випадок своєї смерті він не складав.
У встановлений законом строк ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4
23 березня 2018 року державний нотаріус Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Т. В. видав ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на ⅙ частку квартири АДРЕСА_1 .
Постановою державного нотаріуса Сьомої Київської державної нотаріальної контори Конончук Т. В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03 жовтня 2018 року ОСОБА_2 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на інше майно померлого в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.