Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 308/12945/17
провадження № 61-5499ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державний навчальний заклад "Ужгородський центр професійно-технічної освіти",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_2, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2018 року у складі судді Малюк В. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Джуга С. Д., Куштан Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного навчального закладу "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" (далі - ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти") про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах із ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти", працюючи на посаді слюсаря-ремонтника навчального закладу.
Наказом директора ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" від 04 жовтня 2017 року № 122-К ОСОБА_1 було переміщено в корпус
№ 2 ДНЗ УЦ ПТО, що знаходиться за адресою: м . Ужгород, вул . Гагаріна, 8 , без змін умов праці. Враховуючи, що обов`язковою умовою для переведення на іншу роботу необхідна згода працівника, яку він не надавав, тому саме переведення (оскільки змінились істотні умови праці), яке в наказі звучить як "переміщення", вважав незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Наказом директора ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" від 21 листопада 2017 року № 139-К ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з прогулами без поважних причин.
Вважав, наказ про звільнення безпідставним та таким, що винесений із грубим порушенням трудового законодавства, оскільки невихід працівника на роботу у зв`язку з його незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин на підставі положень пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
Неправомірні дії відповідача щодо звільнення призвели до змін у повсякденному житті, завдали ОСОБА_1 моральних страждань і викликали у нього негативні емоції, що вплинуло на його психологічний стан.
Посилаючись на зазначене ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" від 04 жовтня 2017 року № 122-К про переміщення на інше робоче місце;
- визнати незаконним та скасувати наказ директора ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" від 21 листопада 2017 року № 139-К про звільнення за прогул без поважних причин;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слюсаря-ремонтника ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти";
- зобов`язати ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" провести розрахунок та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу по день ухвалення судового рішення;
- стягнути з ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що переміщення ОСОБА_1 відбулося відповідно до вимог трудового законодавства, оскільки працівник був переміщений на інше робоче місце в тій же організації, однак до іншого корпусу, в межах спеціальності та кваліфікації і без змін умов оплати праці, у зв`язку з чим на підставі статті 32 КЗпП України не потребувало згоди самого працівника.
Суд вважав, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за прогули без поважних причин було проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому відсутні підстави для визнання незаконним та скасування наказу директора ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" від 21 листопада 2017 року № 139-К "Про звільнення за прогул без поважних причин ОСОБА_1 ".
Суд також вважав, що вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді слюсаря-ремонтника, виплата йому у відповідності до вимог статті 235 КЗпП України середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, є похідними до вимог про скасування наказу про звільнення, а тому задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04 червня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції, вирішуючи трудовий спір, належно оцінив надані сторонами докази, правильно встановив характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 червня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 05 лютого 2019 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Находження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У травні 2019 року справу № 308/12945/17 передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи, та необґрунтовано відмовили у задоволенні позову.
Висновок судів про те, що наказом від 04 жовтня 2017 року № 122-К відбулося переміщення працівника на інше робоче місце в тій же організації без змін умов оплати праці є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки фактично відбулося переведення працівника, який не надавав своєї згоди.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, не звернув належної правової уваги на те, що відсутність працівника за місцем роботи, визначеного роботодавцем, не може обґрунтовано вважатися прогулом без доведення обставин відмови переходу на нове робоче місце та присутності працівника на території підприємства.
Відзив на касаційну скаргу
15 травня 2019 року ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , який підписаний директором Тимком С. М., у якому просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів касаційної скарги, які не спростовують законних та вмотивованих висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Заперечення на відзив
22 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заперечення на відзив ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти", у якому просить задовольнити вимоги касаційної скарги, посилаючись на те, що аргументи, наведені у відзиві, не відповідають дійсності та спрямовані на захист неправомірних дій підприємства щодо незаконного звільнення ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах із ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти", працюючи на посаді слюсаря-ремонтника навчального закладу.
04 жовтня 2017 року наказом директора ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" № 122-К "Про переміщення на інше робоче місце ОСОБА_1 " слюсаря-ремонтника переміщено з 04 жовтня
2017 року в корпус № 2 ДНЗ УЦПТО ПТО, що знаходиться за адресою:
м. Ужгород, вул. Гагаріна, 8, у межах спеціальності і кваліфікації, обумовлених трудовим договором із попереднім графіком роботи та без змін умов праці, охорони праці на підставі частини другої статті 32 КЗпП України.
Підставою для винесення наказу була виробнича необхідність у проведенні ряду робіт відповідно до доповідної записки завідуючого господарства Мартина М. М. від 22 вересня 2017 року, який звертався до директора
Тимка С. М. з проханням перевести слюсаря-ремонтника ОСОБА_1 у корпус № 2 ДНЗ УЦПТО, у зв`язку з необхідністю: запустити систему витяжки, реставрувати рейсмус, зробити поточний ремонт на торцовій пилі, відремонтувати огорожу по території об`єкта, встановити решітки на вікнах першого поверху майстерні.
Згідно з посадовою інструкцією слюсаря-ремонтника професійно-технічного навчального закладу, яка затверджена ДНЗ УЦПТО Тимком С. М., до обов`язків слюсаря-ремонтника входять наступні обов`язки: розбирання, ремонт, складання і випробування простих вузлів і механізмів устаткування, промивання, чищення, змащення деталей та устаткування, виконання робіт із застосуванням пневматичних електричних інструментів, шарбування деталей за допомогою механізованого інструменту, виготовлення простих пристосувань для ремонту й складання обладнання, виконання роботи з розробки, збирання й випробування різноманітного обладнання, виконання інших разових доручень директора та помічника директора по господарській частині, здійснення контролю вимірювальних приладів та стендів для діагностування, ремонту і обслуговування приладів, виконання ремонтних робіт з облаштування матеріально-технічної бази закладу, проведення ремонту, обслуговування, монтажу, демонтажу обладнання, виконання збірки, доведення, обробки, регулювання та випробування верстатів, агрегатів, штампів, інструментів.
Суди встановили, що виконання робіт, що були зазначені в доповідній записці Мартина М. М., входило в професійні обов`язки слюсаря-ремонтника, посаду якого займав ОСОБА_1
З 04 жовтня 2017 року робочим місцем позивача був корпус
№ 2 ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" за адресою:
м . Ужгород, вул. Гагаріна, 8.
Наказом від 04 жовтня 2017 року № 3-С ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання розпорядження та вживання нецензурної лексики при спілкуванні із завідувачем господарства Мартином М. М .
Згідно з табелем обліку використання робочого часу за листопад 2017 року ДНЗ "Ужгородський центр професійно-технічної освіти" ОСОБА_1 був відсутній на роботі 03 листопада, 16 листопада, 17 листопада 2017 року