Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 628/3616/18
провадження № 61-16436св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року в складі судді Варенко О. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
У квітні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання спадкового договору недійсним та визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спадкового договору недійсним та визнання права власності на спадкове майно передано за підсудністю на розгляд Куп`янському міськрайонному суду Харківської області.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року ОСОБА_2 відмовлено в відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник не виконала вимоги ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху в частині зазначення поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України дійшов висновку про відмову в відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Судуз касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про відмову в відкритті апеляційного провадження є передчасним, оскільки ґрунтується на неповному з`ясуванні обставин справи.
Вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції був незначний, фактично вона звернулася до суду на двадцять п`ятий день після проголошення ухвали та на п`ятнадцятий день після отримання її копії, що, на її думку, є поважними причинами для поновлення пропущеного строку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
21 лютого 2020 року справа № 628/3616/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що 18 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року. В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, зокрема, в зв`язку з тим, що в апеляційній скарзі не зазначено поважну причинупропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції і надано заявнику строк для усунення цих недоліків.
На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_2 надіслала до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Постановляючи ухвалу про відмову в відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що заявник так і не зазначила поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.