Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 712/4373/15-ц
провадження № 61-19114св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "ОТП Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОТП Банк" на постанову Черкаського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк", після зміни назви АТ "ОТП Банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивувало тим, що на підставі кредитного договору
№ CNL-F00/025/2007 від 21 лютого 2007 року банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 133 040 дол. США зі встановленням плаваючої процентної ставки в розмірі 5,49 % річних та FIDR з кінцевим терміном повернення до
21 лютого 2017 року. У подальшому було внесено зміни до цього кредитного договору.
На забезпечення виконання зобов`язань в цей же день між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено іпотечний договір, згідно з яким останні передали банку в іпотеку житловий будинок з прибудовами та земельну ділянку площею 588,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 належним чином не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість із повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування у розмірі 155 510,59 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 1 423 567,72 грн, які добровільно погасити не погоджується.
У зв`язку з цим, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило звернути стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з прибудовами (літ А-1) загальною площею 109,2 кв. м., гараж (літ. Д), вбиральню літ.(Г), огорожу № (1-3), замощення (літера І) та земельну ділянку площею 588,3 кв. м., кадастровий 7110136700-06-048-004, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належать на праві власності відповідачам на користь АТ "ОТП Банк" на суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 135111, 70 дол. США (заборгованість за тілом кредиту 88250,37 дол. США та заборгованість зі сплати процентів 46861,33 дол. США) із встановленням способу реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів та початкової ціни - на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб?єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року позов задоволено частково.
Звернено стягнення на предмет іпотеки: житловий будинок з прибудовами
(літ А-1) загальною площею 109,2 кв. м., гараж (літ. Д), вбиральню літ.(Г), огорожу № (1-3), замощення (літера І) та земельну ділянку площею 588,3 кв. м., кадастровий 7110136700-06-048-004, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належать на праві власності відповідачам на користь
АТ "ОТП Банк" на суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 135111, 70 дол. США (заборгованість за тілом кредиту 88250,37 дол. США та заборгованість зі сплати процентів 46861,33 дол. США) із встановленням способу реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів та початкової ціни - на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб?єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій..
Зупинено виконання рішення суду на час дії Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідачі не виконали умови кредитного договору та не повернули кошти банку. Крім того, постановою Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 712/758/15-ц
з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором, яка станом на 10 червня 2015 року становить за тілом кредиту 88 250,37 дол.США та за сплатою процентів 46 861,33 дол.США,
а всього 135 111,70 дол. США, а тому вимога про звернення стягнення на іпотечне майно підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційний суд керувався тим, що позивач дізнався про порушення права 26 лютого 2010 року (зі спливу 30 календарних днів після направлення першої досудової вимоги 27 січня 2010 року) із цього часу почався сплив позовної давності для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Про відзив досудової вимоги і наступне пред`явлення такої вимоги боржнику ПАТ "ОТП Банк" відповідачів не повідомляло, тому у задоволенні позовної вимоги про звернення стягнення на частину жилого будинку, що належить на праві власності ОСОБА_1 відмовлено.
Крім того, беручи до уваги заяву ОСОБА_2 про застосування позовної давності, заявлену в апеляційній скарзі, висновок експерта про те, що підпис на повідомленні суду першої інстанції про час і місце розгляду справи від 25 травня 2015 року та в заяві від 15 лютого 2017 року про відкладення розгляду справи
в суді першої інстанції виконано не самим ОСОБА_2, а тому позовна давність з вимогою до нього теж пропущена.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2019 року АТ "ОТП Банк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що позивач дізнався про порушення права 26 лютого 2010 року (зі спливу 30 календарних днів після направлення першої досудової вимоги 27 січня 2010 року) із цього часу почався сплив позовної давності для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, є безпідставним. Оскільки згідно з пунктом 1.9.2 кредитного договору у разі відкликання банком вимоги, боргові зобов`язання підлягають виконанню позичальником у розмірі, порядку та строки, що визначені цим договором. Суд встановили, що після відкликання першої досудової вимоги від 27 січня 2010 року позивач змінив строк виконання боргового зобов`язання за вказаним договором з 21 лютого 2017 року (встановленого у договорі) на 24 липня 2014 року (30 днів з дня надіслання вимоги досудової вимоги від 24 червня 2014 року).
Висновок апеляційного суду про те, що відзив досудової вимоги і наступне пред`явлення такої вимоги не вплинули на перебіг позовної давності,
є помилковим. Той факт, що про відзив досудової вимоги і наступне пред`явлення такої вимоги боржнику ПАТ "ОТП Банк" відповідачів не повідомляв не має юридичного значення, оскільки позовна давність не залежить від пред`явлення чи непред`явлення будь-яких вимог іпотекодавцям (майновим поручителям), а визначається виключно строком виконання основного зобов`язання. Отже висновок апеляційного суду щодо пропуску позовної давності не відповідає положенням статей 256, 257, 261, 266, 530, 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 5, 23 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV), оскільки позовна давність в частині боргу, стягнутого судом першої інстанції, не пропущена.
В частині задоволення заяви ОСОБА_2 про застосування позовної давності оскаржена постанова суду не відповідає статті 267 ЦК України, статтям 128, 130, 131 ЦПК України, оскільки ОСОБА_2 був неодноразово повідомлений належним чином судом першої інстанції про час і місце розгляду справи.
У грудні 2019 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу АТ "ОТП Банк" залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що оскільки ПАТ "ОТП Банк" 05 серпня 2010 року звернулося до суду із позовом про дострокове виконання боргових зобов`язань та звернення стягнення на предмет іпотеки, відтак позовна давність щодо вимог до нього як іпотекодавця спливла 05 серпня 2013 року, а тому позивачем пропущений строк звернення із цим позовом, оскільки його подано 07 липня 2015 року.
У грудні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу АТ "ОТП Банк" залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для відмови
в задоволенні позову, оскільки банк повторно звернувся до суду із пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачами. Пред`явивши у 2010 році вимоги та позов до позичальника і іпотекодавців про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, звернення стягнення на предмет іпотеки, банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив кінцевий строк виконання основного зобов`язання та одночасно змінив момент початку перебігу позовної давності за його вимогами. Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права,
є законною та обґрунтованою.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" зазначило, що суди першої та апеляційної інстанцій однаково оцінили наявні
у справі докази та встановили обставини справи, відповідно до яких досудова вимога від 27 січня 2010 року була відкликана 03 грудня 2012 року, у зв`язку
з чим ця вимога не має юридичних наслідків, в тому числі для відповідачів. Належна вимога про дострокове повернення кредиту була направлена позичальнику лише 25 червня 2014 року, у зв`язку з чим строк виконання зобов`язань по кредиту змінився та був встановлений 24 липня 2014 року. Встановлені судами обставини повністю узгоджуються з пунктом 1.9.2 кредитного договору, згідно з яким в будь-який час після пред`явлення банком вимоги і до її фактичного виконання позичальником, банк має право відкликати свою вимогу. В разі такого відкликання банком вимоги, боргові зобов`язання підлягають виконанню позичальником в розмірі, порядку та строки, що визначені цим договором, якщо сторони не домовились про інше. Висновки суду першої інстанції повністю узгоджуються з правовою позицією, викладеною
в постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 712/758/15-ц.
У відповіді на відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" зазначило, що його доводи щодо неналежного повідомлення про розгляд справи не відповідають вимогам статті 267 ЦК України, статтям 128, 130, 131 ЦПК України, оскільки останній був неодноразово належним чином повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, у зв`язку з чим апеляційний суд не мав права застосовувати позовну давність.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 лютого 2007 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого останньому надано кредит у розмірі 133 040 дол. США із встановленням плаваючої процентної ставки в розмірі 5,49 % річних та FIDR з кінцевим терміном повернення до 21 лютого 2017 року.
У забезпечення виконання зобов`язанння 21 лютого 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки, згідно з яким вона поручилася перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
21 липня 2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" таОСОБА_3 укладено додатковий договір до кредитного договору, яким визначено новий розмір процентів, доповнено кредитний договір графіком платежів, порядком нарахування процентів, порядком повернення відповідної частини кредиту та сплати процентів та порядком дострокового виконання боргових зобов`язань.
21 липня 2009 року між ЗАТ "ОТП Банк" таОСОБА_1 укладено додатковий договір до договору поруки, яким внесено зміни та доповнення до договору поруки щодо повернення основної суми кредиту, наданого боржнику та сплати процентів за користування кредитом.
У забезпечення виконання позичальником його боргових зобов`язань за кредитним договором 21 лютого 2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № PCL-F00/025/2007, згідно з яким останні передали банку в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами, у якому частка ОСОБА_1 становила 17/20, а ОСОБА_2 - 3/20, та земельну ділянку площею 588,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
27 січня 2010 року ПАТ "ОТП Банк" на адресу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були направлені досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, які залишені без належного реагування.
05 серпня 2010 року ПАТ "ОТП Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
03 грудня 2012 року ПАТ "ОТП Банк" на підставі підпункту 1.9.2 пункту 1.9 частини другої кредитного договору здійснив відзив досудової вимоги від 27 січня 2010 року.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 грудня 2012 року зазначений позов залишено без розгляду.
25 червня 2014 року банк направив боржнику ОСОБА_3 досудову вимогу від 20 червня 2014 року щодо повернення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі у тридцятиденний строк із дня відправлення цієї вимоги.