ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №812/1511/17
адміністративне провадження №К/9901/51475/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №812/1511/17
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Сухарька М.Г., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та не виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 грн у розрахунку на місяць за період з 07.11.2015 по 20.01.2016 у сумі 16089,16 грн та стягнути вказану винагороду.
2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він в спірний період проходив службу в Національній поліції України та безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області, а тому має право на отримання винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 №24.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково: стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 20 січня 2016 року в сумі 15036,19 грн (п`ятнадцять тисяч тридцять шість гривень 19 копійок), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання винагороди за участь в антитерористичній операції.
5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження фактичної участі позивача в антитерористичній операції.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що його безпосередня участь в антитерористичній операції на території Луганської області в спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Відповідач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року.
11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 05 червня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 31 травня 2019 року №562/0/78-19.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 19 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 23 квітня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 24 квітня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
14. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ від 18.03.2016 №4/I/XIII/101 позивачу надано статус учасника бойових дій (підстави - довідка про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності та територіальної цілісності України від 22.12.2015 № ВДЗ/236/А, накази Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 20.11.2015 № 324).
15. Згідно із довідкою № А-5492 від 01.09.2016 ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 06.08.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 18.08.2016 на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 №97, від 17.11.2015 №321, від 20.11.2015 №324, від 07.12.2015 №341, від 25.08.2016 №238дск.
16. Відповідно до витягу з наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) ОСОБА_1 перебував у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 06.08.2014.
17. За наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) №321 від 17.11.2015 позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 07.11.2015.
18. Згідно наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 07.12.2015 №341, позивач прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 07.11.2015 .
19. Наказом першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 25.08.2016 №238дск, ОСОБА_1 вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з 18.08.2016 .
20. Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області про доходи, грошове забезпечення ОСОБА_1 становило: у листопаді 2015 року - 5264,00 грн, у грудні 2015 року - 6580,00 грн, у січні 2016 року - 6580,00 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції.
21. Згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Луганській області від 30.10.2017 №4052/111/19/-2017, позивач в період з 07.11.2015 по 20.01.2016 у відпустці та на лікарняному не перебував.
22. Суть спору полягає у визначенні наявності права у позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
23. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом)
Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
25. Статтею 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з Положенням, зазначеним у частині другій статті 12 цього Закону.