ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №823/1055/16
адміністративне провадження №К/9901/41833/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 (суддя - В.П.Тимошенко) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 (колегія суддів: В.П. Мельничук, І.О. Лічевецький, В.Е. Мацедонська) у справі № 823/1055/16 за позовом Черкаського обласного комунального підприємства "Фармація" до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, третя особа - Первинна профспілкова організація Черкаського обласного комунального підприємства "Фармація", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Черкаське обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа, - Первинна профспілкова організація Черкаського обласного комунального підприємства "Фармація" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обґрунтовано незгодою із висновками контролюючого органу, які здійснені за наслідками планової перевірки позивача такими, що не підтверджені жодними доказами та не доведені в акті перевірки. Тому оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 17.05.2016 року № 0000671401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 682862,00 грн.; № 0000651401, яким збільшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 672037,00 грн.; № 0000641401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності в розмірі 370829,00 грн.; № 0021571301, яким збільшено суму грошового зобов`язання та пеню з податку на доходи фізичних осіб у сумі 10885,18 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди зазначили, що надбавка за вислугу років, встановлена на підприємстві, відноситься до заробітної плати, і не може розглядатись як додаткове благо в розумінні чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, та не підпадає під критерії доходу згідно з підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення змісту Колективного договору і Положення про оплату праці працівників позивача, в яких не передбачено такого виду надбавки, як надбавка за вислугу років, що стало наслідком завищення витрат, що вираховується при обчисленні об`єкту оподаткуванню податком на прибуток підприємств. Факт зайвого нарахування заробітної плати підтверджується актом ДФІ від 25.09.2015 №04-24/012.
У запереченні на касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем здійснено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року до 31.12.2015 року.
За результатами перевірки складено акт від 26.04.2016 року № 20/23-00-22-0115/1/01980963, за змістом якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
1) пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.138.1,138.2, 138.8. пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 13, 97 КЗпП України, ст.ст. 5, 7 Закону України Про колективні договори і угоди, ст.ст. 14, 15 Закону України "Про оплату праці", Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 року № 1418, п. 3.2.1 Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров`я України, Об`єднанням організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України та Центральною Радою профспілки працівників хімічних та нафтохімічних галузей промисловості України на 2011 - 2013 роки, п. 5 розділу Нормування та оплата праці Колективного договору на 2010 - 2015 роки, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом ЧОКП Фармація, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 559768 грн, у т.ч. за 2013 рік в розмірі 266282,00 грн., 2014 рік 226095,00 грн, 2015 рік 67391,00 грн., а також завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за 2015 рік на суму 672037,00 грн.
2) п. 164.2. ст. 164 пп. 168.1.1., 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 5849,68 грн та подано звіти форми 1-ДФ за 1 та 2 квартали 2013 року з недостовірними відомостями та помилками.
3) п. 17 рішення Черкаської обласної ради від 28.12.2012 року №19-3/VI, п. 17 рішення Черкаської обласної ради від 30.01.2014 року № 28-1/VI, п. 18 рішення Черкаської обласної ради від 21.01.2015 року № 36-1/VI, п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності", в результаті чого занижено частину прибутку (доходу), що підлягає сплаті до обласного бюджету на суму 370829,00 грн., у т.ч. за 2013 рік на 170281,00 грн, 2014 рік 154498,00 грн, 2015 рік 46050,00 грн.
Вищевказані порушення пов`язані з нарахуванням та виплатою працівникам: ЧОКП Фармація, філії "Аптека № 110 ЦРА", філії "Аптека № 55 ЦРА", філії "Аптека № 66 ЦРА", філії "Аптека № 11 ЦРА", філії "Аптека № 50 ЦРА", філії "Аптека № 77 ЦРА", філії "Аптека № 111 ЦРА", філії "Аптека № 70 ЦРА", філії "Аптека № 56 ЦРА", філії "Аптека № 49 ЦРА", філії "Аптека № 116 ЦРА", філії "Аптека № 210 ЦРА", філії "Аптека № 118 ЦРА", надбавки за вислугу років за 2013-2015 роки на загальну суму 3700902,00 грн, що призвело до:
заниження задекларованого податку на прибуток на суму 559768,00 грн;
завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за 2015 рік у сумі 672037,00 грн;
заниження частини прибутку за 2013-2015 роки, що підлягає сплаті до обласного бюджету на суму 370829,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення рішення від 17.05.2016:
№ 0000671401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 682862,00 грн;
№ 0000651401, яким збільшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 672037,00 грн;
№ 0000641401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності в розмірі 370829,00 грн;
№ 0021571301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання та пеню по податку на доходи фізичних осіб в сумі 10885,18 грн.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Згідно з підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заробітною платою для цілей розділу IV цього Кодексу є основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
За правилами пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Відповідно ж до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).