ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №826/7731/16
адміністративне провадження №К/9901/3148/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2017 (суддя Григорович П.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 (головуючий суддя Мацедонська В.Е., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі №826/7731/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атракціон-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва про визнання протиправними та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атракціорн-Сервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати рішення від 6.11.2015 №0025281706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 10% на суму 32516,39 грн. за період з 03 квітня 2014 року по 19 листопада 2014 року та нараховано пеню у розмірі 24937,79 грн. (0,1% від суми недоїмки), разом в сумі - 57454,18 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними, оскільки єдиний внесок сплачувався своєчасно та у повному обсязі; а нарахування 02 квітня 2014 року єдиного соціального внеску у розмірах 47809,91 грн., 51376,19 грн. та 59077,52 грн відбулось у зв`язку з подвоєнням в картці особового рахунку ТОВ "Атракціон-Сервіс" зобов`язань зі сплати єдиного соціального внеску за період квітень-червень 2013 року внаслідок виправлення помилок у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що не призвели до зміни нарахованих сум єдиного соціального внеску, які підлягали сплаті.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення №0025281706 від 6.11.2015 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийняте ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві.
Приймаючи такі рішення, суди дійшли висновку про невідповідність рішення №0025281706 від 6.11.2015 вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з огляду на відсутність у позивача несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, беручи до уваги порушення процедури прийняття спірного рішення та застосування при розрахунку штрафної санкції норм законодавства, які втратили чинність.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі Інспекція зазначала про правомірність прийнятого ним рішення №0025281706 від 6.11.2015, посилаючись на те, що позивач тривалий час, а саме за період з 3.04.2014 по 19.11.2014, несвоєчасно сплачував суми єдиного внеску, в той час як чинним законодавством передбачена відповідальність платника за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску незалежно від причин такої невчасної сплати та не передбачено можливості його звільнення від застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
У запереченні на касаційну скаргу товариство зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими, винесеними з суворим дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6.11.2015 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві прийнято рішення №0025281706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штраф у розмірі 10% на суму 32516,39 грн. за період з 03 квітня 2014 року по 19 листопада 2014 року та нараховано пеню у розмірі 24937,79 грн. (0,1% від суми недоїмки), разом в сумі - 57454,18 грн.
За наслідками оскарження даного рішення в адміністративному порядку рішеннями ГУ ДФС у м.Києві №19402/10/26-15-10-08-16 від 22 .12. 2015 та ДФС України №2347/6/99-99-10-01-07-25 від 4.02.2016 рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві №0025281706 від 6.11.2015 залишено без змін, а скарги ТОВ "Атракціон-Сервіс" - без задоволення.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).
Пунктом 2 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону закріплено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини 2 статті 6 Закону №2464).
В силу положень частин 5, 6, 7 статті 9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Відповідно до частини 8 статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 9 цього Закону днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.