ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №803/834/16
адміністративне провадження №К/9901/41339/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 (суддя-О.А. Лозовський) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 (колегія суддів: Р.М. Гулид, С.М. Кузьмич, В.З. Улицький) у справі №803/834/16 (876/9063/16) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Понінківська картонно-паперова фабрика" (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до відповідача - Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ОДПІ) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0001361402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 130750,50 грн., у тому числі за основним платежем - 87167,00 грн. грн., за штрафними санкціями - 43583,50 грн. та №0001351402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 435 833,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що проведені господарські операції з ТОВ "Норс Інвест" були зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов`язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ОДПІ №0001351402 та №0001361402 від 19.05.2016.
Рішення судів обґрунтовано тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо нереальності господарської операції з ТОВ "Норс Інвест" є необґрунтованими, відповідно є протиправними податкові повідомлення-рішення щодо даної операції. Мотивуючи рішення, суди зауважили, що позивач надав належні документи первинного та бухгалтерського обліку, якими спростовані висновки відповідача.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявлених фактів під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із названим вище контрагентом. При цьому, вказується на доводи, які ним були висловлені в акті перевірки та апеляційній скарзі, що не підлягають додаткового зазначенню.
У запереченні на касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТОВ "Норс Інвест" за період з 01.07.2015 по 31.07.2015 та використання в господарській діяльності товарів придбаних у зазначеного суб`єкта господарської діяльності, про що складено акт №1782/03-18-14-02/37993343, яким встановлено порушення:
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, в результаті чого позивачем завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2015 року на суму 87167,00 грн.
19.05.2016 на підставі зазначеного акту перевірки апелянтом винесено податкові повідомлення-рішення №0001361402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 130750,50 грн., у тому числі за основним платежем - 87167,00 грн. грн., за штрафними санкціями - 43583,50 грн. та №0001351402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 435833,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що такий висновок контролюючим органом був зумовлений, у тому числі, виявленим обставинам нереальності настання наслідків за правочином, укладеним позивачем з ТОВ "Норс Інвест".
Не отримавши результату від адміністративного оскарження вказаних рішень і акту перевірки, позивач звернувся до суду з позовом, що був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.
Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.