ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №820/2369/17
адміністративне провадження №К/9901/3478/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №820/2369/17
за позовом Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна до Північно-східного офісу Держаудитслужби про скасування пункту вимоги, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Рубан В.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Бондара В.О., суддів Калиновського В.А., Калитки О. М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (далі - ХНУ ім. В.Н. Каразіна, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач) з вимогами скасувати пункт 2 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 26 квітня 2017 року № 20-03-25/2362.
2. На обґрунтування вимог позовної заяви позивач зазначив, що викладені в оскаржуваній вимозі твердження про порушення ним вимог законодавства і завдання державному бюджету збитків унаслідок одночасної експлуатації двох легкових автомобілів є необґрунтованими.
3. Позивач доводить, що ним у період, що перевірявся, експлуатувався один мікроавтобус та один легковий автомобіль, що повністю відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року №65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" та від 11 жовтня 2016 року № 710 "Про ефективне використання державних коштів", про порушення яких зазначає відповідач в оскаржуваному пункті вимоги.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. У період із 29 грудня 2016 року по 27 березня 2017 року Північно-східним офісом Держаудитслужби було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ХНУ ім. В.Н. Каразіна за період із 01 березня 2016 року по завершений місяць 2016 року, за результатами якої складено акт від 03 квітня 2017 року №03-11/04 (далі - Акт ревізії).
5. В Акті ревізії, серед іншого, зазначено, що за наслідками перевірки стану виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року №65 "Про економію державних коштів і недопущення втрат бюджету" та від 11 жовтня 2016 року № 710 "Про ефективне використання державних коштів" у частині використання легкових автомобілів було установлено, що за період із 01 березня 2014 року по 31 грудня 2016 року в ХНУ ім. В.Н.Каразіна одночасно використовувалися два легкових автомобіля: "Volkswagen "Caravelle" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та "Honda "Accord" (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що становить порушення вимог пункту 5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2014 року №65 та пункту 4 заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710, що призвело до зайвого використання бюджетних коштів на загальну суму 223564,12 грн.
6. На підставі Акта ревізії Північно-східним офісом Держаудитслужби складено та надіслано ХНУ ім. В.Н. Каразіна вимогу від 26 квітня 2017 року №20-03-25/2362, пунктом 2 якої до позивача доведено зміст указаного порушення, розмір завданих ним збитків та зобов`язано його усунути виявлене порушення в установленому законодавством порядку.
7. Не погоджуючись із вимогою від 26 квітня 2017 року №20-03-25/2362 позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, адміністративний позов задоволено:
8.1.скасовано пункт 2 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо усунення порушень законодавства від 26 квітня 2017 року № 20-03-25/2362.
9. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що висновок ревізії про одночасне використання позивачем двох легкових автомобілів не відповідає фактичним обставинам.
10. Як зазначили суди попередніх інстанцій, транспортний засіб "Volkswagen "Caravelle", відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, є мікроавтобусом-D із напівкапотним вагонним типом кузова, що налічує 9 місць.
11. Суди попередніх інстанцій установили, що позивач під час експлуатації вказаного транспортного засобу керувався саме таким його призначенням і не мав обґрунтованих підстав уважати, що вказаний автомобіль є легковим.
12. Суди попередніх інстанцій також не погодилися з аргументами відповідача про те, що оскаржувана вимога указує виключно на необхідність стягнення збитків, у зв`язку з чим її оцінка має надаватися судом, який розглядає позов органу державного фінансового контролю про її стягнення, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправної.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач зазначає, що орган державного фінансового контролю має право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів і в разі виявлення збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, зазначати про їхній розмір і причини їхнього виникнення у вимогах про усунення відповідних порушень.
15. Проте вимоги органу державного фінансового контролю не є підставою для примусового стягнення збитків, про які у ній йдеться, і не породжує для об`єкта контролю жодних негативних наслідків. Виявлені ревізією збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю з позовом до суду, який зобов`язаний перевірити їхню обґрунтованість та правильність їхнього обчислення, що виключає можливість надання оцінки вимозі за позовом підконтрольної установи до органу державного фінансового контролю.
16. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно установили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішення немає.
17. Касаційна скарга надійшла до Вищого адміністративного суду України 17 листопада 2017 року та ухвалою цього ж суду від 17 листопада 2017 року була залишена без руху.
18. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
19. 27 грудня 2017 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
20. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.
21. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
22. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 16 січня 2020 року, у зв`язку з унесенням змін до спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палатах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
23. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
24. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
25. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
27. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).