ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №539/1931/17
адміністративне провадження №К/9901/13313/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №539/1931/17
за позовом ОСОБА_1 до Лубенської міської ради Полтавської області, Лубенського міського голови Грицаєнка Олександра Петровича про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 29 жовтня 2018 року, прийняте у складі: головуючого судді Іващенка Ю.А. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, ухвалену у складі: головуючого судді Подобайло З.Г. суддів Тацій Л.В., Григорова А.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Лубенської міської ради Полтавської області (відповідач-1), Лубенського міського голови Грицаєнка Олександра Петровича (відповідач-2) із вимогами:
1.1. визнати протиправним і скасувати рішення ХХ сесії Лубенської міської ради VII скликання від 14 червня 2017 року "Про висловлення недовіри першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради";
1.2. визнати протиправним і скасувати розпорядження Лубенського міського голови від 13 липня 2017 року №101 "Про звільнення з посади першого заступника міського голови ОСОБА_1 ";
1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника міського голови Лубенської міської ради з питань діяльності виконавчих органів з 14 липня 2017 року;
1.4. стягнути з Лубенської міської ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 534064,35 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що питання про його звільнення на пленарному засіданні ХХ сесії Лубенської міської ради VII скликання не розглядалося, у зв`язку з чим його звільнення зі служби в органі місцевого самоврядування на підставі оскаржуваних рішень є незаконним.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Суди попередніх інстанцій установили, що розпорядженням Лубенського міського голови від 25 грудня 2015 року №144 позивача призначено на посаду першого заступника Лубенського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
4. На підставі заяви депутата Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_2 рішенням Лубенської міської ради Полтавської області від 14 червня 2017 року до порядку денного ХХ сесії Лубенської міської ради VII скликання був включений проєкт рішення "Про висловлення недовіри першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради".
5. Текст проєкту рішення "Про висловлення недовіри першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради", що був включений у порядок денний чергової сесії, містив три пункти: " 1. Виконання посадових обов`язків першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 визнати незадовільними; 2. Висловити недовіру першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 ; 3. Міському голові звільнити першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 з займаної посади за неналежне виконання посадових обов`язків".
6. Рішенням ХХ сесії Лубенської міської ради VII скликання від 14 червня 2017 року "Про висловлення недовіри першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради" вирішено визнати виконання посадових обов`язків першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 незадовільним; висловлено недовіру першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 ; міському голові доручено звільнити першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 з займаної посади за неналежне виконання посадових обов`язків.
7. Розпорядженням Лубенського міського голови від 14 липня 2017 року №101 ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради відповідно до пункту 9 статті 36 Кодексу законів про працю України.
8. Не погоджуючись з указаними рішеннями та розпорядженням, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 29 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
10. Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій уважали, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Регламентом Лубенської міської ради Полтавської області VII скликання, затвердженим рішенням Лубенської міської ради від 04 грудня 2015 року.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким адміністративний позов задовольнити.
12. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій під час розгляду справи зосередились на досліджені законності процедури прийняття оскаржуваних рішень і не досліджували доказів, які б могли підтвердити або спростувати наявність фактичних підстав для висловлення недовіри першому заступнику Лубенського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
13. Позивач уважає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили його доводи про те, що на пленарному засіданні ХХ сесії Лубенської міської ради VII скликання проєкт рішення "Про висловлення недовіри першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради", запропонований депутатом ОСОБА_2, у цілому не розглядався. Позивач доводить, що на голосування ставився лише пункт 2 вказаного проєкту, який хоча і передбачав голосування за висловлення йому недовіри, проте не міг бути самостійною підставою для звільнення.
14. Позивач також зазначає, що як на підставу звільнення відповідач-2 в оскаржуваному розпорядженні послався на пункту 9 статті 36 Кодексу законів про працю України, однак положення зазначеного пункту є відсильними і передбачають, що конкретні підстави для звільнення містяться в інших законах. Водночас посилань на положення інших законів, що стали підставою для припинення його служби в органах місцевого самоврядування, оскаржуване розпорядження не містить.
15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 зазначив, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно установили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
16. Відповідач-2 правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
17. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 10 травня 2019 року та за наслідками автоматизованого розподілу була передана на розгляд колегії суддів у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідачу Шарапі В.М., суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А.
18. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
19. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 21 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
20. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
21. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
22. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Згідно з частиною четвертою статті 140 Конституції України органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
26. Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
27. Засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
28. Згідно зі статтею 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
29. Частиною першою статті 51 Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
30. Згідно з частиною третьою статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.
31. Відповідно статі 74 Закону № 280/97-ВР органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
32. Частинами першою, другою статті 75 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.