ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №825/2/17
адміністративне провадження №К/9901/34027/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №825/2/17
за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, Чернігівського районного суду Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді Д`якова В.І., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Шелест С.Б., суддів Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області (ТУ ДСА України в Чернігівській області, відповідач-1), Чернігівського районного суду Чернігівської області (далі - відповідач-2) із вимогами:
1.1. визнати неправомірними дії ТУ ДСА України в Чернігівській області щодо ненарахування відпускних на виконання наказу керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2016 року №02-08/161 щодо надання ОСОБА_1 частини додаткової відпустки за стаж державної служби 12 років;
1.2. зобов`язати керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області надати ОСОБА_1 додаткову відпустку за стаж державної служби 12 років строком 9 календарних днів;
1.3. зобов`язати ТУ ДСА України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відпускні на підставі наказу керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області щодо надання додаткової відпустки за стаж державної служби 12 років строком 9 календарних днів.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що в період попередження особи про зміну істотних умов праці, у зв`язку з утратою статусу державного службовця, за такою особою зберігається статус і гарантії, що існували до настання обставин, що зумовили зміну істотних умов служби.
3. З урахуванням викладеного позивачка доводить, що, досягнувши в період повідомлення про зміну істотних умов праці стажу державної служби тривалістю 12 років, вона має право на додаткову відпустку тривалістю 9 календарних днів, реалізувати яке не може через протиправні рішення і дії відповідачів.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 із 02 липня 2004 року працювала в Чернігівському районному суді Чернігівської області на посадах державної служби: секретаря судових засідань, консультанта суду з судової статистики, консультанта суду з кадрової роботи, помічника судді та помічника голови Чернігівського районного суду Чернігівської області.
5. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII, яким посаду помічника судді віднесено до посад патронатної служби.
6. У зв`язку з набранням чинності вказаним законом і змінами у правовому статусі помічника судді, наказом керівника апарату Чернігівського районного суду №02-06/44 від 10 травня 2016 року позивачку попереджено про зміну істотних умов праці.
7. Як установили суди попередніх інстанцій, 02 липня 2016 року, у період повідомлення про зміну істотних умов праці, стаж служби ОСОБА_1 досягнув 12 років.
8. 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1, посилаючись на положення частини другої статті 35 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІ і постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року "Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток", у зв`язку з досягненням стажу служби тривалістю 12 років просила надати їй додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби тривалістю 5 днів.
9. На підставі заяви ОСОБА_1 від 25 жовтня 2016 року керівником апарату Чернігівського районного суду було видано наказ від 26 жовтня 2016 року №02-08/161 про надання ОСОБА_1 частини щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби понад 12 років (за 2016 рік) тривалістю 5 календарних днів із 07 листопада 2016 року по 11 листопада 2016 року.
10. Листом ТУ ДСА України в Чернігівській області від 03 листопада 2016 року №01-14/1393/16-вих указаний наказ повернуто без виконання з посиланням на те, що дія Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII не поширюється на працівників патронатної служби, до якої відноситься посада помічника судді, у зв`язку з чим види та тривалість їхньої відпустки визначається на підставі загальних норм трудового законодавства.
11. Наказом керівника апарату Чернігівського районного суду від 04 листопада 2016 року №02-08/164 скасовано наказ від 26 жовтня 2016 року №02-08/161 про надання щорічної додаткової відпустки помічнику голови ОСОБА_1.
12. Не погоджуючись з указаними рішеннями відповідачів, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
14. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що з набранням чинності 01 травня 2016 року Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII помічники суддів утратили статус державних службовців, у зв`язку з чим право на відпустку за стаж державної служби та інші пільги, пов`язані з проходженням державної служби, після набрання чинності вказаним законом за ними зберігаються в тому обсязі, який вони мали станом на 01 травня 2016 року і не збільшуються в період дії попередження про зміну істотних умов служби/праці.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та прийняте нове, яким адміністративний позов задовольнити.
16. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що стаж державної служби для цілей надання додаткової оплачуваної відпустки має враховуватися станом на 01 травня 2016 років суперечать положенням статті 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), відповідно до якої протягом дії попередження про зміну істотних умов праці за працівниками зберігаються права та гарантії, якими вони користувалися до настання обставин, які викликали істотну зміну умов праці (служби).
17. Водночас позивачка уважає, що, незважаючи на втрату з 01 травня 2016 року статусу державного службовця, період роботи з 01 травня 2016 року і до закінчення строку попередження про зміну істотних умов праці (служби), зараховується до стажу державної служби, що дає право на додаткову оплачувану відпустку.
18. У запереченні на касаційну скаргу відповідачі зазначили, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
19. Відповідачі доводять, що за особами, які, у зв`язку з прийняттям нової редакції Закону України "Про державну службу", утратили статус державного службовця, на час попередження про зміну істотних умов праці зберігаються пільги, передбачені попередньою редакцією закону, проте в обсязі станом на 01 травня 2016 року.
20. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
21. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
22. 05 березня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
23. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Стрелець Т.Г., суддям Білоусу О.В., Желтобрюх І.Л.
24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 05 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
25. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
26. До 01 травня 2016 року загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їхньому апараті, визначав Закон України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон №3723-XII).
27. Частиною другою статті 35 Закону №3723-XII передбачено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.