ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №140/668/19
адміністративне провадження №К/9901/28666/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу №140/668/19
за позовом ОСОБА_1 до Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, прийняту у складі: головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Заверухи О.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Поліцейської комісії Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - Поліцейська комісія ГУ НП у Волинській області, відповідач) із вимогами:
1.1. визнати протиправними та скасувати рішення Поліцейської комісії ГУ НП у Волинській області від 01 березня 2019 року в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не рекомендований для заміщення вакантної посади дільничного офіцера поліції в межах конкурсу, який проходив із 15 січня 2019 року по 01 березня 2019 року;
1.2. зобов`язати Поліцейську комісію ГУ НП у Волинській області включити кандидата на посаду дільничного офіцера поліції ОСОБА_1 до рейтингу кандидатів, рекомендованих до служби в поліції у межах конкурсу, який проходив із 15 січня 2019 року по 01 березня 2019 року.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що успішно пройшов усі етапи конкурсу на заміщення вакантної посади дільничного офіцера поліції в ГУ НП у Волинській області. Проте відповідач вирішив його не рекомендувати на вказану посаду.
3. Позивач доводить, що таке рішення відповідача є немотивованим і ґрунтується лише на суб`єктивних припущеннях окремих членів Поліцейської комісії ГУ НП у Волинській області про його невідповідність зазначеній посаді.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом ГУ НП у Волинській області від 11 січня 2019 року №27 оголошено конкурс на заміщення вакантної посади дільничного офіцера поліції у територіальних підрозділах управління Національної поліції у Волинській області, участь у якому взяв позивач.
5. 29 січня 2019 року позивач склав тестування на знання законодавчої бази, за результатом якого набрав 33 бали, а також із тестування загальних здібностей та навичок, за результатом якого набрав 40 балів.
6. 15 лютого 2019 року позивач отримав підтвердження позитивно пройденої лікарської експертизи стану здоров`я та психологічного обстеження для проходження служби на посаді дільничного офіцера поліції.
7. 28 лютого 2019 року Поліцейською комісією ГУ НП у Волинській області було проведено співбесіду з позивачем, за наслідками якої прийнято рішення не рекомендувати позивача на зайняття вакантної посади дільничного офіцера поліції в підрозділах ГУ НП у Волинській області, оформлене протоколом від 28 лютого 2019 року №4.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року адміністративний позов задоволено:
9.1. визнано протиправним і скасовано рішення Поліцейської комісії ГУ НП у Волинській області, що прийнято у формі протоколу 28 лютого 2019 року №4, у частині визнання ОСОБА_1 таким, що не рекомендований до проходження служби в поліції посаді дільничного офіцера поліції;
9.2. зобов`язано Поліцейську комісію ГУ НП у Волинській області включити ОСОБА_1 до рейтингу кандидатів на посаду дільничного офіцера поліції, рекомендованих до служби в поліції в межах конкурсу, що проходив із 15 січня 2019 року по 01 березня 2019 року.
10. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що індивідуальний протокол співбесіди з позивачем не містить мотивів і викладу обставин, які свідчать про невідповідність позивача вимогам до поліцейського, або інших обставин, які б перешкоджали позивачеві обійняти посаду дільничного офіцера поліції.
11. Суд першої інстанції уважав, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем керуючись самим лише суб`єктивним переконанням, що не відповідає вимогам Закону України "Про Національну поліцію" та Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 25 грудня 2015 року №1631.
12. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 вересня 2019 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2019 року скасував і прийняв нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовив.
13. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Поліцейська комісія ГУ НП у Волинській області як постійно діючий колегіальний орган, що створюється при ГУ НП у Волинській області, не наділена адміністративно-процесуальною правосуб`єктністю і не може бути самостійним відповідачем за поданим позовом.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права і недотримання норм процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що Поліцейська комісія ГУ НП у Волинській області не є суб`єктом владних повноважень.
16. Позивач доводить, що поліцейські комісії є окремими органами, уповноваженими здійснювати конкурсний добір поліцейських на посади, які у своїй діяльності є самостійними та незалежними, а їхні рішення - обов`язковими для головних управлінь поліції у відповідних областях.
17. З урахуванням викладеного позивач уважає, що поліцейські комісії мають усі необхідні ознаки суб`єкта владних повноважень і можуть бути відповідачами у справах щодо оскарження їхніх рішень, дій або бездіяльності.
18. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
19. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 17 жовтня 2019 року та за наслідками автоматизованого розподілу була передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.
20. Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
21. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
22. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX.
24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Відповідно до частини першої, четвертої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
26. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
27. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 19 КАС України на спори щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб поширюється юрисдикція адміністративних судів.
28. Засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, вимоги до них та порядок їхнього вступу на службу визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
29. Частиною першої статті 1 Закону №580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.