ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №826/15307/15
адміністративне провадження №К/9901/25392/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 (судді: Мельничук В.П. (головуючий), Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі №826/15307/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікей Сервіс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікей Сервіс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.02.2015 № 0000782201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 108 440,00 грн за основним платежем та у розмірі 27 110,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2016 у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та контрагентами не мали реального характеру, оскільки надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують фактичного їх здійснення.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, позов Товариства задоволено.
Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач мав право на формування податкового кредиту з ПДВ з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 19.01.2015 № 229/26-51-22-01/39018827, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Бікей Сервіс" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "БК Атріум Сервіс" та ТОВ "Айс Інженірінг" за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено ПДВ на загальну суму 108 440,00 грн.
Згідно акту перевірки висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ПП "БК Атріум Сервіс" та ТОВ "Айс Інженірінг", не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такий висновок контролюючий орган зробив на підставі актів про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів по ланцюгу постачання, а також інформації, що наявна в аналітично - інформаційних базах даних ДПС, згідно якої вказані контрагенти позивача, а також контрагенти наступних ланок не знаходяться за юридичними адресами, не звітують до контролюючих органів, не мають трудових та матеріальних ресурсів для проведення господарської діяльності. Крім того, контролюючий орган вказує на ненадання позивачем товарно - транспортних накладних по взаємовідносинах з ТОВ "Айс Інженірінг".
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ПП "БК Атріум Сервіс" та ТОВ "Айс Інженірінг" на підставі договорів поставки, технічного обслуговування та ремонту.
Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами було надано копії документів, зокрема, договори, додатки до договору, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткові накладні, податкові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, роздруківки електронної таблиці (реєстр заявок за період з 01.07.2014 по 31.07.2014), наряди-замовлення, наряди на проведення робіт.
Також встановлено, що придбані товари, зокрема, комплектуючі (холодаген) були використані в власній господарській діяльності позивача шляхом їх подальшого застосування при наданні послуг з обслуговування промислового устаткування, зокрема, за Договором № 04/03/14 про надання послуг абонентського технічного обслуговування обладнання від 01.03.2014, укладеного з ТОВ "НОВУС УКРАЇНА", за Договором № 01/09/13 на технічне обслуговування та ремонт від 01.09.2013, укладеного з ТОВ "ФУДМЕРЕЖА", за Договором № 035 технічного обслуговування та ремонту від 01.06.2014, укладеного з ТОВ "ТЕРМИНАЛ-М".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами. В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених обставин справи.
9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.2. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.3. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.