ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №806/1426/16
адміністративне провадження №К/9901/27746/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (суддя Попова О.Г.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (судді: Шидловський В.Б. (головуючий), Євпак В.В., Капустинський М.М.) у справі № 806/1426/16 за позовом Комунального підприємства "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка" Житомирської міської ради до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка" Житомирської міської ради (далі - позивач, КП "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка") звернулось до суду з позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004951204 від 25.07.2016.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004951204 від 25.07.2016, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам. Крім того, позивач зазначає, що контролюючим органом безпідставно було застосовано для визначення штрафу позивачу положення статті 126 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № 0004951204 від 25.07.2016.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004951204 від 25.07.2016, яким зобов`язано позивача сплатити 20 % штрафу за порушення граничних термінів сплати грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств у сумі 11 490,00 грн, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки судами встановлено, що контролюючий орган не мав законних підстав для накладення штрафу на позивача за порушення правил сплати (перерахування) податків, передбаченого статтею 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог КП "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було проведено камеральну перевірку КП "Житомирська госпрозрахункова стоматологічна поліклініка" Житомирської міської ради щодо несвоєчасної сплати частини чистого прибутку (доходу) за три квартали 2012 року, 2012 рік, 1 квартал 2013-2013 рік, за результатами якої складено акт перевірки № 3927/12-04 від 07.07.2016.
На підставі вказаного акту Житомирською ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004951204 від 25.07.2016, згідно з яким зобов`язано позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, сплатити 20 % штрафу за порушення граничних термінів сплати грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств у сумі 11 490,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) протягом строків, визначених рішенням Житомирської міської ради від 03.03.2011 № 62 та п.57.1 п.57 Податкового кодексу України.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також положень постанови КМУ від 16 лютого 2011 року № 106 щодо ведення обліку податків та зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету, що у своїй сукупності призвело до порушень судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 6.
6.1. Податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
6.2. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
6.3. Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
10.2. Стаття 8.
8.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
8.3. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
10.3. Стаття 9.
9.1. До загальнодержавних податків належать: 9.1.1. податок на прибуток підприємств; 9.1.2. податок на доходи фізичних осіб; 9.1.3. податок на додану вартість; 9.1.4. акцизний податок; 9.1.5. екологічний податок; 9.1.6. рентна плата; 9.1.7. мито.
9.2. Відносини, пов`язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
9.3. Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
10.4. Стаття 10.
10.1. До місцевих податків належать: 10.1.1. податок на майно; 10.1.2. єдиний податок. 10.2. До місцевих зборів належать: 10.2.1. збір за місця для паркування транспортних засобів; 10.2.2. туристичний збір.
10.2. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
10.3. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
10.4. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
10.5. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
10.5. Підпункти 14.1.39, 14.1.156 пункту 14.1 статті 14.