ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №810/4023/17
адміністративне провадження №К/9901/47244/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року (прийняте судом у складі: головуючого судді Лисенко В.І., суддів: Терлецької О.О., Щавінського В.Р.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням зміни позовних вимог просив: зобов`язати Мін`юст внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно та вилучити запис про реєстрацію за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1, та стягнення моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 23 січня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 березня 2018 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що законодавством передбачено виключний перелік підстав для внесення змін до Державного реєстру прав, при цьому, внесення змін до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Законом не передбачено, оскільки останній є лише архівною складовою частини Державного реєстру.
Крім того, стаття 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить перелік повноважень Мін`юсту у сфері державної реєстрації прав, аналіз якого свідчить про те, що Міністерство не наділено повноваженнями вносити будь-які зміни до Державного реєстру прав власності.
Право вносити зміни до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно є лише у суб`єктів державної реєстрації прав, до яких Мін`юст не належить.
Матеріали справи свідчать про те, що відомості щодо нерухомого майна за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав відсутні.
Що стосується відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно, у яких зазначено, що у ОСОБА_1 виникло право власності на зазначену квартиру на підставі Договору дарування від 30.12.2004, то даний Реєстр не містить актуальних даних щодо зареєстрованих прав, а містить лише архівні записи, що були внесені відповідно до законодавства, що діяло до 2013 року.
Також, у статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначено, що Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав.
А тому, інформація, яка міститься у Державному реєстрі прав, має перевагу над інформацією, яка відображена у Реєстрі прав власності.
Наведене свідчить про те, що зобов`язання відповідача внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно та вилучити запис про реєстрацію за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
05 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.
У скарзі зазначає, що на даний час згідно з реєстром речових прав на нерухоме майно власником квартири є його мама - ОСОБА_2, в той же час, згідно з реєстром прав власності на нерухоме майно, власником цієї квартири є одночасно і він.
Отже, після здійснення правочину по відчуженню майна, не відбувається зміни у реєстрі стосовно реєстрації об`єкту, право власності на який виникло до 01 січня 2013 року, що є неправильним.
Оскільки держателем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Мін`юст, а технічним адміністратором - державне унітарне підприємство, визначене Мін`юстом та внесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження його програмного забезпечення, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, то вся відповідальність за правильне ведення цього Реєстру лежить на Мін`юсті.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Стародуб О.П., Кравчук В.М.
Верховний Суд ухвалою від 16 квітня 2018 року відкрив касаційне провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 742/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
На підставі договору дарування від 30.12.2004 № 5852 до Реєстру прав власності на нерухоме майно 24.01.2005 приватним нотаріусом як державним реєстратором внесено відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .
У подальшому, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування від 15.06.2017, згідно із яким позивач подарував вказану квартиру матері. У той же день, державним реєстратором Білик М.В. були внесені зміни до Державного реєстру прав власності щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2 .
Отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.08.2017 з відомостями про реєстрацію за позивачем права власності на вказане майно, він 13.08.2017 звернувся до Мін`юсту із заявою, в якій просив роз`яснити порядок внесення змін до Реєстру прав власності на нерухоме майно та допомогти в отриманні відповідної довідки.
Листом від 04.09.2017 № 33886/П-20249/19 Мін`юстом роз`яснено позивачу про те, що інформація, яка міститься у Державному реєстрі прав, має перевагу над інформацією, відображеною у Реєстрі прав власності, оскільки остання є лише архівною складовою. Водночас, інформація з Державного реєстру прав, що формується за об`єктом нерухомого майна, містить усі відомості про державну реєстрацію прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного об`єкту нерухомого майна. Відповідно, у разі здійснення пошуку інформації за об`єктом нерухомого майна, в інформаційній довідці буде відображено актуальні на момент запиту відомості про власника нерухомого майна, які внесено до Державного реєстру прав.
Також, у серпні 2017 року позивач звернувся зі скаргою до Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.08.2017, в якій просив внести зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме - видалити запис про нього - як власника вказаного вище об`єкту нерухомого майна.
За наслідками розгляду вказаної скарги від 29.08.2017, Мін`юст листом від 05.10.2017 № 25942-0-33-17/19к повідомило позивача про те, що його скаргу розглянуто та прийнято відповідне рішення - Наказ від 12.09.2017 №3357/7, яким відмовлено у задоволенні скарги з тих підстав, що її оформлено без дотримання вимог закону, а саме - скарга не містить оскаржуваного рішення державного реєстратора, відомостей про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, а додані до скарги копії документів не засвідчені в установленому законом порядку.
Вважаючи, що відповідачем протиправно не вилучено з Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, позивач звернувся до суду з даним позовом.