ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №П/811/3240/15
адміністративне провадження №К/9901/26676/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі судді Хилько Л.І. від 11 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів Шальєвої В.А., Білак С.В. від 27 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" до Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Управління Державної казначейської служби України у Новоукраїнському районі Кіровоградської області про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
Предметом розгляду судів у цій справі були позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" (далі - позивач, Товариство) до Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач 1, ОДПІ, контролюючий орган) та Управління Державної казначейської служби України у Новоукраїнському районі Кіровоградської області (далі - відповідач 2, УДКС) про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2014 року в розмірі 101373,59 грн. та пені в розмірі 13078,03 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство зазначало, що внаслідок набрання законної сили постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі №П/811/1535/14, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ОДПІ №0000011520 від 29 квітня 2014 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 101373,59 грн. та застосування штрафної фінансової санкції в розмірі 25343,40 грн., мало правомірні очікування, що контролюючий орган протягом п`яти робочих днів подасть органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак вказаних дій відповідач 1 не виконав, чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування. Крім того на суму такої заборгованості бюджету до моменту її погашення в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2014 року в розмірі 101373,59 грн. та пеню, нараховану на суму невідшкодованого податку, в розмірі 13078,03 грн.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОДПІ протиправно не подано протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, та узгодження суми податку в розмірі 101373,59 грн., визначеної Товариством у декларації за січень 2014 року та заявленої до відшкодування, до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, адже обставини набрання законної сили судовим рішенням в силу вимог пункту 200.15 статті 200 ПК України зобов`язують орган державної податкової служби вчинити такі дії. Також суд визнав наявність підстав для відшкодування позивачу пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості в силу вимог пункту 200.23 цього Кодексу за 144 календарних днів (з 12 червня 2015 року по 02 листопада 2015 року).
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 січня 2016 року визнав нечинною постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року в частині стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 101373,59 грн. та в цій частині провадження у справі закрив, задовольнивши заяву Товариства про відмову від позову в частині позовних вимог у зв`язку із частковим виконанням у добровільному порядку ухваленого судового рішення; в іншій частині (щодо стягнення пені в розмірі 13078,03 грн.) рішення суду першої інстанції залишив без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції визнав законним та обґрунтованим судове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду, однак з огляду на обставини, які виникли після його ухвалення, та положення статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи; далі - КАС України) визнав таке рішення у частині позовних вимог нечинним і закрив у такій частині провадження у справі.
ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог про стягнення пені та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Товариства. По суті ж, як вбачається із змісту касаційної скарги, відповідач 1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм, не погоджується із рішенням як суду першої інстанції, так і апеляційного суду у частині вирішення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства пені, нарахованої на суму невідшкодованого ПДВ, в розмірі 13078,03 грн., яка задоволена за результатами вирішення спору.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, контролюючий орган зазначив, що у відповідності до чинного на час виникнення спірних відносин Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №68/23 від 03 лютого 2011 року, податкові органи в областях можуть подати до органів казначейства висновок про відшкодування сум ПДВ, які перевищують 100 тис.грн., лише після отримання відповідної інформації від центрального органу державної податкової служби, однак на момент подання апеляційної скарги по цій справі такої інформації отримано не було. Також посилається на неврахування судами попередніх інстанцій того, що в силу положень статті 200 ПК України та з урахуванням правового висновку Верховного Суду України, стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту прав платника податку, адже визначений законом порядок не передбачає бюджетного відшкодування у спосіб судового стягнення.
Позивач правом на подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.
Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.
Так, відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин у цій справі) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з пунктом 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
У відповідності до пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Як передбачено положеннями пункту 200.15 цієї статті, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.