ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №805/4974/18-а
адміністративне провадження №К/9901/17529/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В. від 22 травня 2019 року у справі за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стантехсервіс" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
В С Т А Н О В И В:
16 червня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області (далі - позивач, ГУ ДФС) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стантехсервіс" (далі - відповідач, Товариство), в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства, застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС від 10 травня 2018 року №19914/10/05-99-14-06.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначило, що Товариство не допустило працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, що у відповідності до статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року позов задоволено; підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства, застосованого на підставі рішення від 10 травня 2018 року №19914/10/05-99-14-06.
Рішення суду обґрунтовано тим, що приписи статті 94 ПК України та частини сьомої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про необхідність перевірки обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків протягом 96 годин стосуються виключно особливого провадження за заявою органів доходів і зборів, в той час як перевірка обґрунтованості адміністративного арешту майна в порядку позовного провадження здійснюється в загальному порядку без обмеження вказаним строком та без можливості негайного виконання рішення суду у разі підтвердження обґрунтованості арешту до набрання рішенням законної сили у встановленому порядку; розгляд та вирішення судом позовних вимог органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна не ставиться в залежність від факту припинення такого арешту у зв`язку із відсутністю судового рішення про визнання арешту обґрунтованим, а тому, з огляду на наявність законних підстав для проведення перевірки Товариства та доведеність обставин недопуску уповноважених осіб ГУ ДФС до неї, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 22 травня 2019 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове про відмову у задоволенні позову ГУ ДФС.
Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що адміністративний арешт майна платника податків накладається за рішенням керівника (заступника) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має перевірити суд. З посиланням на положення пункту 94.10 статті 94 ПК України суд вказав, що на момент звернення контролюючого органу до суду із цим позовом та вирішення спору по суті минули встановлені законом 96 годин, протягом яких обґрунтованість адміністративного арешту має бути перевірена судом, у зв`язку з чим умовний адміністративний арешт майна Товариства, застосований згідно з рішенням заступника начальника ГУ ДФС від 10 травня 2018 року №19914/10/05-99-14-06, припинено згідно із законом, а обставини звернення позивача до суду із заявою щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у строк, встановлений пунктом 94.10 статті 94 ПК України, та відмова у відкритті провадження у такій справі, не змінюють порядку застосування адміністративного арешту майна, дотримання якого є передумовою для забезпечення виконання платником податків його обов`язків.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права (статті 94 ПК України) та порушення процесуальних норм (статей 90, 242, 283 КАС України) просило його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Свою скаргу мотивує, зокрема тим, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна заявлені в позовному провадженні, а не в порядку статті 283 КАС України, тому суд апеляційної інстанції не мав застосовувати норму пункту 94.10 статті 94 ПК України, якою встановлений строк для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна в судовому порядку, а також не перевірив належним чином дотримання контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки, що є обов`язковою передумовою адміністративного арешту.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке просить залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, касаційний суд виходить з наступного.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ГУ ДФС від 26 березня 2018 року №513 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності формування та віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ "СЕЛЕЗІЯ" за липень серпень 2016 року, ТОВ "ДЕЛІВЕРІ ГРУПП" за серпень - жовтень 2016 року, ТОВ "ГРАНДЛАЙФ" та ТОВ "ОРІОН ФІНАНС ГРУП" за листопад 2016 року, ТОВ "ТЕХНОБУД-ПОЛІС" та ТОВ "БІЗНЕС КОНСЕПШЕН" за грудень 2016 року, ТОВ "ВІЗА ЕНЕРДЖИ" за грудень 2016 року, ТОВ "АЛЬТОС ГРУП" за березень 2017 року, ТОВ "ОПТИМА ПОСТАЧ" та ТОВ "АСТА ЮА" за травень 2017 року, ТОВ "АСКАЛІЯ" за вересень 2017 року, ТОВ "САНДЕРС КЕПІТАЛ" за листопад 2017 року.
29 березня 2018 року посадовими особами позивача здійснено вихід за податковою адресою Товариства: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3 з метою приступити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 26 березня 2018 року №513, проте відповідач відмовив у допуску уповноважених осіб контролюючого органу до перевірки, про що ними було складено відповідний акт від 29 березня 2018 року №323/05-99-14-11/30354307.
За результатами розгляду звернення управління аудиту заступником начальника ГУ ДФС на підставі положень підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України прийнято рішення від 10 травня 2018 року №19914/10/05-99-14-06 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства (код ЄДРПОУ 303543307), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3.
11 травня 2018 року ГУ ДФС в порядку статті 283 КАС України звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків Товариства.