|
| |
|
|
|
Постанова
Іменем України
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 331/1737/18
провадження № 51-5489км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Голубицького С.С., Стефанів Н.С., за участю секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Пантєлєєвої А.С.,
засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисників Козлова О.Ю. (в режимі відеоконференції),
Турчинського М.І.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та захисника Турчинського М.І. на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року та вирок Запорізького апеляційного суду від 01 серпня 2019 року, а також касаційну скаргу захисника Козлова О.Ю. на той же вирок апеляційного суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080020002709, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки м. Феодосії АР Крим,
жительки АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі за ч. 1 ст. 307 КК на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК - на строк 5 років без конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Запорізький апеляційний суд 01 серпня 2019 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного засудженій покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 307 КК - на строк 4 роки без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК - на строк 4 роки 6 місяців. На підставі ч. 1 ст.70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців без конфіскації майна. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Судом ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за те, що вона, діючи незаконно, порушуючи вимоги статей 25, 26 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", повторно незаконно придбала, зберігала з метою збуту та збула психотропну речовину за таких обставин.
01 листопада 2017 року ОСОБА_1 незаконно придбала за невстановлених обставин зіп-пакет з психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - метамфетаміном, масою 0,498 г (у перерахунку на основу), яку зберігала при собі з метою збуту і того ж дня близько 14:12 у під`їзді будинку № 69 на вул. Перемоги в м. Запоріжжі незаконно збула ОСОБА_2 за 900 грн.
Того ж дня близько 15:15 ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 307 КК, біля будинку № 133 на проспекті Соборному в м. Запоріжжі повторно незаконно збула ОСОБА_2 за 1200 грн 4 зіп-пакети з метамфетаміном, загальною масою 0,4778 г (у перерахунку на основу), які раніше незаконно придбала за невстановлених обставин.
29 листопада 2017 року ОСОБА_1 за невстановлених обставин повторно незаконно придбала та зберігала при собі з метою збуту зіп-пакет з метамфетаміном, масою 0,2244 г (у перерахунку на основу) і який близько 12:50 біля будинку № 142 на проспекті Соборному в м. Запоріжжі повторно незаконно збула ОСОБА_2 за 600 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджена ОСОБА_1 та її захисник Турчинський М.І. ставлять вимогу про скасування судових рішень щодо засудженої та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Засуджена посилається на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, суворість призначеного покарання, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення її права на захист. Вказує на те, що суд не дослідив доказів у судовому засіданні, не допитав свідка ОСОБА_2, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про її винуватість у придбанні, зберіганні та збуті психотропної речовини. Звертає увагу, що лише безкорисно допомогла придбати психотропну речовину ОСОБА_2, який шляхом умовляння спровокував вчинення нею злочинів. Крім того, зазначає, що працівники міліції умовили її визнати вину в суді, запевнивши, що це буде підставою для суду обрати їй покарання, не пов`язане з ізоляцією від суспільства. Вважає, що апеляційний суд необґрунтовано скасував рішення місцевого суду про її звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК і при цьому взагалі не обговорив питання щодо застосування ст. 79 КК.
Захисник Турчинський М.І. вказує на порушення судом першої інстанції ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки суд не з`ясував думку захисника щодо можливості розгляду провадження без дослідження доказів у повному обсязі, що залишилося поза увагою суду апеляційної інстанції. Також зауважує, що в судовому засіданні ОСОБА_1 задавали навідні питання, внаслідок чого вона обмовила себе. Вказує на розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції з порушенням вимог ст. 76 КПК через повторну участь судді Тютюник М.С.
Захисник Козлов О.Ю. у касаційній скарзі з внесеними до неї змінами посилається на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчинених злочинів та особі винної. Вважає за необхідне змінити вирок суду апеляційної інстанції, звільнивши засуджену від відбування покарання на підставі ст. 79 КК. Вказує на наявність обставин, які пом`якшують покарання останньої, відсутність обставин, які його обтяжують. Зазначає, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про неможливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції її від суспільства, а також безпідставно не обговорив питання про необхідність застосування до засудженої ст. 79 КК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена та захисники підтримали касаційні скарги, прокурор вважала, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.