ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 750/1227/18
провадження № 51-10386км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
прокурора Браїла І. Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 12 вересня 2018 року у кримінальному провадженні № 12017270010008817 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ленінівка Менського району Чернігівської області, жителя м. Чернігова,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 22 березня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 12 вересня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні правил дорожнього руху, що заподіяло потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 за обставин детально викладених у вироку, 24 листопада 2017 року близько 16:40 керуючи автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що знижує реакцію та унеможливлює водія належним чином оцінювати дорожню обстановку, рухаючись у напрямку вул. Генерала Бєлова в м. Чернігові, в порушення пунктів 2.3. "б", 2.9. "а", 2.10., 18.1., 18.4. Правил Дорожнього руху України (далі - Правила), проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її змінами, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зменшував швидкість інший транспортний засіб, що рухався по суміжній смузі руху, не зменшив швидкість та не зупинився, і, не переконавшись у тому, що на пішохідному переході немає пішоходів, продовжив рух та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка перетинала проїзну частину по пішохідному переходу зліва направо відносно напрямку руху автомобіля, внаслідок чого останній було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Шимко Є. М., який брав участь при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
Прокурор вказує, що апеляційний суд не мотивував належним чином свій висновок в ухвалі про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства і залишаючи його апеляційну скаргу без задоволення, а вирок районного суду без змін, не врахував, що вказаний злочин був вчиненийОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання. З огляду на це вважає, що оспорюване рішення не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і не може бути залишено в силі.
Позиція учасників у суді касаційної інстанції
У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги касаційної скарги.
Інших учасників було належним чином повідомлено про час та місце касаційного розгляду справи, однак вони у судове засідання не прибули.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
За правилами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з положеннями ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен з них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права; при залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, на яких подану скаргу визнано необґрунтованою.
Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.