Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 243/9121/16-ц
провадження № 61-2476св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 в свої інтересах та в інтересах недієздатного ОСОБА_2,
представник заявника - ОСОБА_3,
заінтересовані особи: Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, державний виконавець Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Крапівін Віталій Миколайович, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2018 року у складі судді Мінаєва І. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Будулуци М. С., Санікової О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах недієздатного ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою, в подальшому неодноразово уточнивши свої вимоги, остаточно просила: визнати неправомірними дії державного виконавця Слов`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - Слов`янське міськрайонне ВДВС ГТУЮ в Донецької області) у виконавчих провадженнях № 549/18, 550/18 стосовно проникнення в квартиру АДРЕСА_1, виселення її та недієздатного ОСОБА_2 і вселення до квартири ОСОБА_5 ; арешту та заборони у вчиненні дій щодо користування недієздатним ОСОБА_2 та нею належним майном; у частині відмови у видачі постанови державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецької області від 07 вересня 2016 року про закінчення виконавчого провадження; акту опису, арешту майна; дії державного виконавця у частині не стягнення з неї виконавчого збору; щодо виконання виконавчих листів, які не відповідають вимогам статті 19 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV) та статті 4 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII); визнати виконавчі листи недійсними та такими, що не підлягають виконанню; зобов`язати державного виконавця усунути перешкоди у користуванні майном, зняти арешт з майна, повернути сторони виконавчого провадження у попередній стан; виселити ОСОБА_5 із квартири; вселити її та недієздатного ОСОБА_2 до квартири і повернути майно, передане на зберігання ОСОБА_6 ; стягнути з неї виконавчий збір; видати їй копію постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та копію акту опису майна.
Скарга на дії державного виконавця мотивована тим, що у Слов`янському міськрайонному ВДВС ГТУЮ в Донецької області знаходилося на примусовому виконанні заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 липня 2016 року у справі № 2/243/1834/2016, яким її та ОСОБА_2, ОСОБА_7 виселено з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла, і вселено у квартиру ОСОБА_4 . Виконавче провадження було закінчено 07 вересня 2016 року, надалі ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року зазначене заочне рішення скасовано. Зазначала, що недієздатного ОСОБА_2 виселено з квартири з порушенням закону, не залучено до проведення виконавчих дій орган опіки та піклування, не отримано згоди такого органу на виселення та арешт майна недієздатного; не залучено державний орган охорони здоров`я, представників житлово-експлуатаційної контори. Державним виконавцем не видано їй як опікуну ОСОБА_2 акт опису арештованого майна та не проводилася оцінка такого майна; не видано копії постанови про закінчення виконавчого провадження; не стягнуто виконавчий збір. На момент виконавчих дій у квартирі крім неї та ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали син недієздатного та мати дитини; виконавчі дії проводилися за їх відсутності без попередження про виселення; проникнення до квартири здійснено шляхом зламу замків та зрізання металевих дверей без мотивованого судового рішення. Вважала зазначені дії державного виконавця незаконними, вчиненими з порушенням порядку накладення арешту та заборони вчинення дій щодо користування майном недієздатної особи та інших осіб, які проживали у квартирі. Крім того, зазначала, що державним виконавцем не стягнуто виконавчий збір, не видано акт опису майна, яке знаходилося у квартирі; виконавчі листи про виселення видані 01 липня 2016 року, що мали видаватися суддею Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_8, який цього дня знаходився на роботі, видані за підписом голови цього суду ОСОБА_9, тому державний виконавець не мав підстав відкривати виконавче провадження; за інформацією Слов`янської міськради Донецької області крім неї та недієздатного ОСОБА_2 було виселено інших осіб, які проживали у квартирі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2018 року скаргу задоволено частково; визнано неправомірними дії державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецької області в частині не стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні від 11 липня 2016 року № 51605195 на підставі виконавчого листа № 2/243/1834/2016, виданого 01 липня 2016 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області; у решті вимог - відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що підписання головою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області виконавчого листа, виданого 01 липня 2016 року на виконання заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду від 07 червня 2016 року, яке набрало законної сили, відповідає вимогам пункту 29.32 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - Інструкція з діловодства), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (втратила чинність з 01.01.2020 року), оскільки головуючий суддя цього дня перебував у відпустці. Слов`янським міськрайонним судом Донецької області розглядалася інша справа № 243/6288/16-ц за скаргою ОСОБА_10, яка діяла в інтересах ОСОБА_2, та ОСОБА_7 на дії державного виконавця Слов`янського міськрайонному ВДВС ГТУЮ в Донецької області, ухвалою цього суду від 22 серпня 2017 року встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження постановлені відповідно до статті 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження". Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, оскільки вони відповідають вимогам, що ставляться до виконавчого документа, були видані за наявності невиконаного у добровільному порядку рішення суду, що набрало законної сили; заявлення ОСОБА_1 про стягнення з неї виконавчого збору фактично свідчать про визнання нею відповідності за невиконання в добровільному порядку виконавчих листів та законність дій державного виконавця; під час виконавчих дій щодо виселення ОСОБА_1 та недієздатного ОСОБА_2 було дотримано вимоги закону, заявник та її представник ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про проведення виконавчих дій, які відбувалися в присутності понятих, державним виконавцем було складено акт опису майна, яке було передано на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_4, натомість, ОСОБА_2 до Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецькій області щодо повернення описаного майна в позасудовому порядку не зверталося, у матеріалах справи відсутні докази відмови виконавчої служби у такому поверненні майна; вимоги про визнання незаконним арешту майна не підлягають задоволенню, оскільки арешт у виконавчому провадженні не накладався. Щодо примусового проникнення до житла та невидачі примірника акту опису майна, суд виходив з того, що заявник та недієздатний ОСОБА_2 на час проведення виконавчих дій у квартирі були відсутні, державний виконавець не ухилявся від вручення боржнику примірника акту опису майна, представник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_1 ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, висловив зауваження лише щодо оформлення матеріалів справи; заявник не надала доказів звернення до Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецькій області щодо видачі акту опису майна. Відмовляючи у задоволенні вимог скарги щодо видачі постанови державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецької області від 07 вересня 2016 року про закінчення виконавчого провадження, суд виходив з того, що зазначене питання вже вирішувалося у постанові Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 13 березня 2017 року у справі № 243/8136/16-а, яке набрало законної сили 24 березня 2017 року та не підлягає повторному вирішенню у цій справі. Визнаючи неправомірними дії державного виконавця у частині стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору суд дійшов висновку про те, що державний виконавець порушив частину другу статті 28 Закону № 606-XIV, був зобов`язаний винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору після надходження виконавчого документу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмова суду першої інстанції у призначенні судової почеркознавчої експертизи підпису, вчиненого у виконавчих листах, за наявності відомостей про перебування головуючого судді у відпустці, є обґрунтованою; виконавчі документи відповідають вимогам закону, видані за наявності невиконаного обов`язку боржників; на момент закінчення виконавчого провадження заочне рішення суду не було скасовано, тому державний виконавець не мав підстав для застосування пункт 4 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для виселення боржника за судовим рішенням відсутня необхідність у додаткових судових рішеннях, зокрема, про примусове проникнення до житла; державний виконавець не мав підстав звертатися до суду із заявою про примусове проникнення до житла. Також суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надала до виконавчої служби відомості щодо свого фактичного місця проживання, тому державний виконавець був позбавлений можливості надіслати їй копію актів опису майна; оскільки закінчення виконавчих проваджень відбулося з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчих проваджень мав відкрити виконавче провадження про стягнення виконавчого збору.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 листопада 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 27 грудня 2018 року, ухвалити нове рішення у справі; крім того, постановити окрему ухвалу щодо ОСОБА_9 (колишнього голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області) та державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецькій області Крапівіна В. М.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження; витребувано справу з Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що представника заявника - ОСОБА_3, не було допущено до участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції з тих мотивів, що він не є адвокатом, а довіреність не надає йому права представляти інтереси інших осіб у суді, не повернуто представнику довіреність, а ОСОБА_1 не змогла захистити себе за станом здоров`я у зв`язку з вадами слуху, суд не з`ясував обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не розглянув клопотання про призначення експертизи та вимогу скарги про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом повернення сторін у попередній стан, виселення з квартири ОСОБА_4 та вселення недієздатного ОСОБА_2 і опікуна ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції належно не дослідив виконавчі листи, не надав оцінки відсутності у виконавчих листах прізвища та ініціалів голови суду; державний виконавець проводив виконавчі дії з примусового виконання виконавчих листів, які не відповідають вимогам частини третьої статті 18 Закону № 606-XIV, та з цих підстав підлягали визнанню такими, що не підлягають виконанню; крім того, державний виконавець мав повернути виконавчі листи до суду після подання апеляційної скарги на заочне рішення суду. Щодо проникнення до квартири суди не врахували положення статті 30 Конституції України та статті 8 Конвенції з прав людини, статті 376 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (далі - ЦПК України 2004 року), частини першої статті 6, пункту 15 частини третьої статті 11 Закону № 606-XIV. Висновки судів попередніх інстанції щодо належного повідомлення про проведення виконавчих дій не відповідають фактичним обставинам справи. Також зазначають, що неправомірні дії державного виконавця та голови Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_9. були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка дійшла висновку, що помилка у виконавчих листах могла бути виправлена у порядку статті 369 ЦПК України 2004 року (статті 432 ЦПК України чинної редакції Кодексу). Вимоги щодо постановлення окремої ухвали мотивовано тим, що колишній голова місцевого суду видав стягувачу ОСОБА_4 підроблені виконавчі документи, на підставі яких заявника та її недієздатного сина було виселено з квартири.
Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 01 липня 2016 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області видав три виконавчі листи на виконання заочного рішення цього суду від 07 червня 2016 року у справі № 243/3291/16-ц про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 з належної ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
11 липня 2016 року постановами державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецької області відкрито виконавчі провадження № 51605090 щодо боржника ОСОБА_1 та № 51605195 щодо боржника ОСОБА_2 ; копії постанов державного виконавця направлені боржникам за адресою квартири АДРЕСА_1 .
25 липня 2016 року ОСОБА_1 отримала особисто копії постанов державного виконавця від 11 липня 2016 року про відкриття виконавчих проваджень № 51605090 та № 51605195, що підтверджується власноручними підписами останньої про їх отримання.
10 серпня 2016 року у зв`язку із закінченням строку на добровільне виконання заочного рішенняСлов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2016 року у справі № 243/3291/16-ц державний виконавець Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецької області направив ОСОБА_1, яка також є опікуном недієздатного ОСОБА_2, лист-повідомлення про проведення 06 вересня 2016 року о 10 год. 00 хв. виконавчих дій щодо виселення її разом з недієздатним ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .
06 вересня 2016 року державним виконавцем примусово виконано рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2016 року, складено акт за місцем проведення виконавчих дій, акт опису та передання на зберігання стягувачу майно, що знаходилося у квартирі; на момент проведення виконавчих дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були відсутні у квартирі.
07 вересня 2016 року державним виконавцем Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецької області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2016 року у справі № 243/3291/16-ц.
Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 жовтня 2016 року у справі № 243/3291/16-ц скасовано заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 червня 2016 року.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 18 лютого 2005 року виконано рішення Слов`янського міського суду від 12 березня 2004 року, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже було примусово виселено з квартири АДРЕСА_1 ; 25 травня 2005 року постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Слов`янського районного управління юстиції закінчено виконавче провадження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України 2017 року під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.