ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 761/11283/15
провадження № 61-13961св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору за зустрічним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач за зустрічним позовом - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 4 липня 2019 року, постановлену у складі судді Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", яке відповідно до зареєстрованої 14 червня 2018 року нової редакції Статуту змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося з позовом, уточненим у червні 2017 року, до ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначило, що 13 липня 2007 року між АТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2V4GA00260060, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 43 000 євро зі сплатою 0,84% на місяць за користування кредитом на строк до 12 липня 2017 року.
ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є поручителями за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_1 згідно з укладеними із ними договорами поруки від 13 серпня 2012 року.
Оскільки позичальник припинив погашати заборгованість за кредитом, АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути солідарно зОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 борг у сумі 60 846,25 євро, що за курсом Національного банку України на 21 січня 2019 року становить 1 941 223,24 гривень.
У липні 2015 року ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, звернувся з зустрічним позовом, уточненим у лютому 2016 року, до АТ КБ "ПриватБанк", про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договорів поруки.
В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що оспорювані договори є недійсними з передбачених статтями 203, 215 ЦК України підстав, а також у зв`язку з невідповідністю вимогам Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києвавід 21 січня 2019 року, ухваленим у складі судді Піхур О. В., позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 60 846,25 євро, що за курсом Національного банку України на 21 січня 2019 року становить 1 941 223,24 гривень.
Стягнено з ОСОБА_1, ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" у відшкодування судового збору по 1 218 гривень з кожного.
ОСОБА_1 у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив із доведеності існування у ОСОБА_1 заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню з нього і поручителів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із відсутності визначених законодавством правових підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними.
Не погодившись із таким рішенням як в частині первісного позову, так і в частині зустрічного, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
Ухвалою цього суду від 13 червня 2019 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліку апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною і повернено заявнику.
Постановляючи таку ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що заявник вимог ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху не виконав, судовий збір у розмірі 5 481 гривень у встановлений судом строк не сплатив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просив ухвалу Київського апеляційного суду від 4 лютого 2019 року скасувати і направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Заявник зазначає, що звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", тому вимога апеляційного суду про сплату судового збору у розмірі 5 481 гривень є неправомірною.
На думку заявника, суд не надав належної оцінки його доводам про скрутний майновий стан, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру чи відстрочення сплати.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало відзив на касаційну скаргу, у якому послалося на безпідставність її доводів. Вказало, що в частині оскарження рішення суду першої інстанції про стягнення заборгованості ОСОБА_1 не має пільг зі сплати судового збору на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", тому вимога суду щодо сплати 5 481 гривень судового збору правомірна.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.
Апеляційний суд встановив, що, подаючи апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року, ОСОБА_1 оскаржив його як в частині вирішення первісного позову про стягнення заборгованості, так і в частині вирішення зустрічного позову про визнання договорів недійсними.
Оскільки в частині оскарження рішення суду першої інстанції за наслідками вирішення позову АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення кредитної заборгованості ОСОБА_1 не має пільг зі сплати судового збору, визначених статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для сплати судового збору у розмірі 5 481 гривень.
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про зменшення судового збору або відстрочення його сплати, посилаючись на скрутний майновий стан і відсутність коштів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2019 року відхилено дану заяву у зв`язку з неподанням заявником доказів на підтвердження викладених у ній доводів; продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києвавід 21 січня 2019 року на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.