Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 711/484/19
провадження № 61-10462св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Азот",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси, у складі судді Кондрацької Н. М., від 21 лютого 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області, у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Пономаренка В. В., від 07 травня 2019 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Азот" (далі - ПАТ "Азот") про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що на підставі наказу № 850-вк від 12 грудня 2017 року його було звільнено за угодою сторін із ПАТ "Азот". На час його звільнення роботодавець мав перед ним заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 30 679, 34 грн, яка виникла у зв`язку з невиплатою заробітної плати за попередні періоди. Причиною порушення строків розрахунку по заробітній платі із заявником була повна зупинка виробництва.
Станом на день звернення до суду заборгованість по заробітній платі складає 256, 73 грн.
Зарахування коштів (заробітна плата за березень, квітень та травень 2017 року) відбулось через фізичних осіб готівковими коштами, у зв`язку з чим банківською установою утримано з позивача за розрахунково-касове обслуговування комісію у розмірі 1 % від суми операції, що підтверджується випискою з банку за операціями від 06, 09 та 13 лютого 2018 року.
Положеннями частини п`ятої статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків на вказаний ним рахунок з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Таким чином, імперативною нормою при безготівковому перерахуванні коштів закріплено обов`язок роботодавця сплатити повну вартість розрахунково-касового обслуговування відповідного банку, натомість ПАТ "Азот", виплачуючи заробітну плату із значним запізненням, порушив приписи вказаної норми.
З вини роботодавця заявнику не виплачено заробітну плату у повному обсязі, що відповідно до положень статті 117 КЗпП України є підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Згідно з довідкою ПАТ "Азот" № 973 від 21 грудня 2018 року середньоденний заробіток заявника становить 649, 15 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути із ПАТ "Азот" на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 256, 73 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку по дату постановлення рішення, який на момент звернення з позовом становить 177 867, 10 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 536, 80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість відповідача перед позивачем із виплати заробітної плати відсутня, а тому підстав для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку немає. При укладенні договору на обслуговування платіжної картки позивач добровільно погодився на запропоновані банком супутні послуги. Банківська комісія була списана з його рахунку згідно з тарифами банку, з якими позивач був ознайомлений при укладанні договору з банком.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що місцевий суд не надав належної юридичної оцінки всім доказам, зібраним у справі, неправильно застосував положення статей 116, 117 КЗпП України. Крім того, місцевий суд неправомірно стягнув із заявника судовий збір, оскільки він є особою з інвалідністю ІІ групи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Зупинено виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2019 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
08 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ПАТ "Азот" у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 31 серпня 1993 року по 12 грудня 2017 року працював на ПАТ "Азот" (остання займана посада - старший майстер з ремонту приладів і апаратури служби КВПіА цеху А-3) (а.с. 8).
Наказом № 850-вк від 12 грудня 2017 року позивача звільнено за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
Звертаючись із позовом, ОСОБА_1 зазначав, що ПАТ "Азот" не виплатило йому заробітну плату у розмірі 256, 73 грн. Зарахування коштів (заробітна плата за березень, квітень та травень 2017 року) відбулося через фізичних осіб готівковими коштами, у зв`язку з чим банківською установою утримано з ОСОБА_1 за розрахунково-касове обслуговування комісію у розмірі 1 % від суми операції.
Згідно з довідкою ПАТ "Азот" № 188 від 06 лютого 2019 року станом на 13 лютого 2018 року заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 відсутня (а.с. 13).
Відповідно до наданої копії квитанції № 3557612 від 05 лютого 2018 року ПАТ "Азот" через ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 перераховано 7 089, 88 грн заробітної плати за березень 2017 року та сплачено комісію банку у розмірі 70, 90 грн (а.с. 42-43).
Згідно з копією квитанції № 3557626 від 05 лютого 2018 року ПАТ "Азот" через ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_1 перераховано 6 500, 00 грн заробітної плати за квітень 2017 року та сплачено комісію банку у розмірі 65, 00 грн (квитанція № 6700354 від 05 лютого 2018 року) (а.с. 44-45).
За квитанцією № 3564997 від 08 лютого 2018 року ПАТ "Азот" через ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_1 перераховано 7 810, 00 грн заробітної плати за травень 2017 року та сплачено комісію банку у розмірі 78, 10 грн (квитанція № 7556828 від 08 лютого 2018 року) (а.с. 46-47).
Відповідно до копії квитанції № 3571264 від 12 лютого 2018 року ПАТ "Азот" через ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_1 перераховано 4 273, 21 грн заробітної плати за червень 2017 року та сплачено комісію банку у розмірі 42, 73 грн за проведення розрахунково-касової операції (квитанція № 8209908 від 12 лютого 2018 року)(а.с. 48-49).
Встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ "Сбербанк Росії" було укладено договір з обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1 . При укладенні договору на обслуговування платіжної картки позивач погодився на запропоновані банком супутні послуги.
16 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до голови правління ПАТ "Азот" Склярова В. Л. із заявою про здійснення перерахувань його заробітної плати з лютого 2015 року саме на картковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий у АТ "Сбербанк Росії" (а.с. 41).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.