ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №569/14686/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45550/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Рівненської міської ради на постанову Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Бучко Т.М. від 03.02.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Охрімчук І.Г., Котік Т.С., Моніча Б.С. від 20.06.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Рівненської міської ради (далі - Міськрада, відповідач), третя особа - ОСОБА_2, у якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо не прийняття рішення про відмову в клопотанні ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 457 кв.м. по АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка), в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
2. В обґрунтуванні позову наводились аргументи про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у спільну часткову власність шляхом викупу. В серпні 2014 року ОСОБА_3 купив у ТОВ "Рівне-Стиль" споруду по АДРЕСА_2, а пізніше продав її ОСОБА_2 .
3. Надалі судом було визнано договір між ОСОБА_3 та ТОВ "Рівне-Стиль" неукладеним, а отже, ОСОБА_2 не є власником будівлі і не має права отримувати у користування земельну ділянку. Міська рада, не розглянувши в місячний строк клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, надала останній право замовити проект землеустрою без відповідного дозволу уповноваженого органу.
4. Позивач вважає, що міська рада зобов`язана була винести рішення про відмову в клопотанні ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, адже земельна ділянка по АДРЕСА_1 не є вільною і спори щодо неї розглядаються у судових інстанціях.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 03.02.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Рівненської міської ради щодо не прийняття рішення за зверненням ОСОБА_2 від 12.04.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0457 га за адресою АДРЕСА_1 в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
6. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що спірна бездіяльність відповідача призводить до порушення прав позивача, оскільки як встановлено під час розгляду даної справи, позивач довів, а суд встановив факт порушення прав і та інтересів ОСОБА_1, який навів обґрунтовані доводи щодо існування реального негативного впливу на його конкретні права, інтереси як особи, якій надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою стосовно цієї ж самої земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення у користування якої розроблено третьою особою.
7. Судами враховано й те, що стосовно вказаної земельної ділянки та розміщених на ній споруд існує ряд позовів, які розглядаються судами, і такі обставини не заперечувалося сторонами.
8. Зважаючи на викладене, суди дійшли висновку, що Міськрада, до виключної компетенції якої відносить вирішення питань регулювання земельних відносин, не прийнявши рішення щодо заяви ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою у визначені законом строки, допустила протиправну бездіяльність, а тому позов в частині визнання бездіяльності протиправною підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 у спільну часткову власність шляхом викупу.
11. У серпні 2014 року ОСОБА_3 купив у ТОВ "Рівне-Стиль" споруду по АДРЕСА_2, а пізніше продав її ОСОБА_2 .
12. Надалі судом було визнано договір між ОСОБА_3 та ТОВ "Рівне-Стиль" неукладеним.
13. 12.04.2016 до Рівненської міської ради надійшло клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по
АДРЕСА_1. 14 . Управлінням земельних відносин було підготовлено проект рішення Рівненської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
15. Однак, 19.05.2016 ОСОБА_2 повідомила про замовлення проекту землеустрою без надання дозволу на його розроблення, а тому її заява в подальшому не розглядалася, відповідне рішення з цього приводу Міськрада не приймала.
16. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
17. У касаційній скарзі Міськрада наполягає на порушенні судами попередніх інстанцій положень частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній станом на час здійснення провадження у справі та ухвалення рішення по суті спору, оскільки під час судового розгляду справи не враховано того, що позивач не є безпосереднім учасником публічно-правових відносин, які, у даному випадку, виникли між відповідачем і третьою особою, а тому будь-які дії, бездіяльність або рішення скаржника, вчинені (прийняті) у межах цих правовідносин, не можуть порушувати права та/або інтереси ОСОБА_1 .
18. Окрім цього, скаржник зазначає, що діяв у межах повноважень і у спосіб, передбачений Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР), однак суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не надали жодної оцінки діям відповідача в контексті приписів цього акту законодавства, не з`ясували обставин справи в цій частині, у зв`язку з чим ухвалили незаконні та необґрунтовані судові рішення, які, як наслідок, підлягають скасуванню.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
20. У пункті 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
21. Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
22. Так, підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування визначаються у частині другій статті 116 ЗК України.
23. Відповідно ж до приписів частини першої статті 10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
24. Згідно з пунктами "а", "б" статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
25. За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
26. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 ЗК України.
27. Так, відповідно до змісту частини шостої цієї статті громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
28. Згідно з положеннями частини сьомої вказаної статті ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
29. Крім того, за змістом частин восьмої, дев`ятої 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.