ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №804/121/18
провадження №К/9901/58256/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Кіровоградської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до ОСОБА_1, за участю третьої особи - Управління державної служби України з безпеки на транспорті у Кіровоградській області, про стягнення оплати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортом, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою першого заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, ухваленого у складі головуючого судді Горбалінського В. В., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Ясенової Т. І., суддів: Суховарова А. В., Головко О. В.
І. Суть спору
1. У січні 2018 року Кіровоградська місцева прокуратура Кіровоградської області в інтересах держави звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, за участю третьої особи - Управління державної служби України з безпеки на транспорті у Кіровоградській області (далі - Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградської області), про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативні, у сумі 271036,23 грн., що еквівалентно 9176 євро.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05 липня 2017 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградської області, на а/д Н12 "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка" 716 км. + 405 м. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом шляхом здійснення габаритно-вагового контролю вантажного транспортного засобу автомобіля марки DAF, модель XF 95,480, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 .
2.1. Вказує, що при проведенні перевірки посадовими особами проведено зважування зазначеного транспортного засобу та встановлено його масу 54,74 т, про що складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 0110553 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
2.2. На підставі довідки та акту складено розрахунок від 05 липня 2017 року № 243 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого пройдена відповідачем відстань становить 592 км, та нарахована плата за проїзд у розмірі 9176 євро, що згідно з даними НБУ станом на 05 липня 2017 року еквівалентно 271036,23 гривень.
2.3. У зв`язку з несплатою відповідачем на час подання позову плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 271036,23 грн., Кіровоградська місцева прокуратура Кіровоградської області в інтересах держави звернулась до суду з вимогою про стягнення зазначеної суми.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 є власником автомобіля DAF ХF 95.480, 2005 р. в., об`єм двигуна 12580 куб см., державний номер НОМЕР_1 та причепу марки JANMIL NW-1S, 2004 р. в., державний номер НОМЕР_2 .
4. Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградської області на а/д Н12 "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка" 716 км + 405 м зупинено транспортний засіб, належний відповідачу, за кермом якого був водій ОСОБА_2, який перевозив кукурудзяний шрот з селища Дніпровського Верхньодніпровського району Дніпропетровської області до села Городівка Крижопільського району Вінницької області.
5. За результатами зважування транспортного засобу посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградської області складено талон зважування від 05 липня 2017 року № 07102 о 06:39 год. та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05 липня 2017 року. Відповідно до талону та довідки загальна маса транспортного засобу склала 54740 кг, а навантаження на осі склало 7700 кг, 15800 кг, 10120 кг, 10640 кг та 10480 кг.
6. Внаслідок проведеного вимірювання відповідачем складено акт ВА № 0110553 від 05 липня 2017 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зазначено місце проведення габаритно-вагового контролю, дані транспортного засобу та водія, найменування вантажу, точки відправлення та прибуття по маршруту, вага транспортного засобу.
7. Разом з цим, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградської області складено розрахунок № 243 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 05 липня 2017 року № 0110553, в якому зазначено: пройдена відстань - 592 км, плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км - 0,27, 0,97 та 1,86, коефіцієнт - 5, всього до сплати - 9176 євро.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, в позові відмовлено.
9. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та безпосередніх доказів, які б свідчили про те, що вимірювальний засіб, на якому здійснено габаритно-ваговий контроль є справним та відповідає вимогам законодавства щодо його повірки. Разом з цим суд зазначив, що при здійсненні розрахунку працівниками Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградської області враховано відстань, яка не підтверджена належними засобами доказування. Оскільки такий показник (відстань) безпосередньо та суттєво впливає на розмір суми стягнення відповідно до розрахунку, за яким подано позов про стягнення плати за проїзд плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові параметри яких перевищують нормативні, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
10. Зазначена позиція підтримана Дніпропетровський апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційній скарзі перший заступник прокурора Дніпропетровської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
12. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій інформації Кіровоградської дорожньо-експлуатаційної дільниці, що на території Кіровоградської області зазначений ваговий комплекс є у єдиному екземплярі і здійснювався габаритно-ваговий контроль за затвердженим графіком, на попередньо визначених ділянках дороги, із відповідними погодженнями Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області, Державного підприємства "Кіровоградський облавтодор", Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградської області та Відділу безпеки дорожнього руху Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області, що підтверджує факт визначення саме тих ділянок дороги, які відповідають вимогам до пересувних пунктів габаритно-вагового контролю.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
13. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. 08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
15. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
16. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до частини другої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.
20. Згідно з частиною четвертою статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.
21. Частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 53 КАС України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.