1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



23 квітня 2020 року

м. Київ

справа №813/3342/16

касаційне провадження №К/9901/32782/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача -Шипуліної Т.М.,

суддів: БившевоїЛ.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Кухар Н.А. від 22.11.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сеника Р.П., Іщук Л.П. від 22.03.2017 у справі № 813/3342/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Галичина" до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і часткове скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,



В С Т А Н О В И В:



У жовтні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Галичина" (далі - ПрАТ "Галичина") звернулося до суду з адміністративним позовом до Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 15.01.2016 № 0000011700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується із доходів платника податку у вигляді з/п, на суму 389 970, 20 грн, в тому числі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 389 970, 20 грн; 2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 05.05.2016 №37-00 в частині податкового боргу на суму 389 970, 20 грн.



Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 у справі № 813/3342/16 позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сокальської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 15.01.2016 № 0000011700 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, на суму 389 970, 20 грн, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 389 970, 20 грн. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 05.05.2016 №37-00 в частині податкового боргу на суму 389 970, 20 грн. Стягнуто з Червоноградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь позивача судовий збір у сумі 22 615,00 грн.



Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.03.2017 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 без змін.



Приймаючи такі рішення, суди дійшли висновку, що, оскільки постановою Господарського суду Львівської області від 24.11.2015 року у справі № 914/3734/15 порушено провадження про банкрутство ПрАТ "Галичина" та введено мораторій, то у відповідача були відсутні правові підстави призначати та проводити перевірку від 05.01.2016 підприємства, що визнане банкрутом та розраховувати пеню по зобов`язанням, що вважаються погашеними. Отже, у відповідача не було підстав розраховувати пеню по зобов`язанням, що виникли на підставі боргу у розмірі 389 970, 20 грн за 2014 рік, оскільки 24.11.2015 порушено провадження про банкрутство ПрАТ "Галичина" та введено мораторій, тобто початок строку виконання зобов`язань припадає на дату, що передує введенню мораторію.



Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.



Зокрема, як зазначає відповідач, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов`язання, що виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання. Зазначена правова позиція висловлювалась Вищим адміністративним судом України та підтримана Верховним Судом України (постанови ВСУ від 06.02.2007 у справі № 07/87, від 11.12.2007 у справі №07/159, постанови ВАСУ від 26.01.2009 у справі №К/28793/06, від 16.04.2008 у справі №К-13931/06). Судами не взято до уваги, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.



У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, що просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними. Обґрунтовуючи тим, що грошові зобов`язання ПрАТ "Галичина" щодо сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, що сплачується із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, виникли у 2014 році, тобто до порушення справи про банкрутство, а тому на них поширюється дія мораторію. Податковим органом неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а в подальшому і надіслано податкову вимогу на суму 389 970, 20 грн податкового боргу.



Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга належить задоволенню з огляду на таке.



Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.



Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.



Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, що підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.



Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.



Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.



Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2015 порушено провадження у справі № 914/3734/15 про банкрутство ПрАТ "Галичина", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.



Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 2343) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.


................
Перейти до повного тексту