ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №804/7465/14
адміністративне провадження №К/9901/8194/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС Україна"
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 (Головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді: Проценко О.А., Туркіна Л.П.)
у справі № 804/7465/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС Україна"
до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС Україна" (далі - позивач, ТОВ "АКС Україна") звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2014 № 0000032202 та № 0000042202.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 та відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що обов`язковою умовою для включення суми поворотної фінансової допомоги до складу доходів платника податків є отримання такої фінансової допомоги саме в звітному податковому періоді. Якщо платник податку протягом звітного періоду не отримував поворотну фінансову допомогу, а така допомога була отримана ним у попередніх періодах, то відсутні підстави включати суму такої фінансової допомоги до складу доходів платника податку у звітному податковому періоді на підставі підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України. Суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку, що отримана позивачем фінансова допомога є безнадійною кредиторською заборгованістю по якій минув строк позовної давності. Судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду України, що викладені в постанові від 28.02.2011 у справі № 21-13а11, відповідно до яких збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційних ризик не отримати дохід від конкретної операції.
Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 29.11.2013 по 05.12.2013 (термін проведення перевірки продовжувався на 2 робочих дні 06.12.2013 по 09.12.2012 на підставі наказу від 09.12.2013 № 455, та на два робочих дні з 10.12.2013 по 11.12.2013 на підставі наказу від 09.12.2013 № 462) на підставі направлень від 29.11.2013 № 000392, № 000393, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 150.3 статті 150 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "АКС Україна" з питань правильності визначення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 18.12.2013 № 382/22-02/35165236 та встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "АКС Україна" завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі - 3 731 028,00 грн за 2012 рік та занижено податок на прибуток всього у сумі -65662,00 грн, у т.ч. І квартал 2012 року у сумі - 63777,00 грн; ІІ квартал 2012 року - 1134,00 грн, ІІІ квартал 2012 року у сумі - 214,00 грн, ІV квартал 2012 року - 537,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 10.01.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000032202, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 731 028 грн та № 0000042202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 82 077,5 грн, в тому числі 65 662 грн - за основним платежем та 16 415,5 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "АКС Україна" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 15.12.2007 № 151207, на підставі якого фізичною особою ОСОБА_1 були передані ТОВ " АКС Україна" грошові кошти у розмірі 298 705,98 грн на строк, визначений у п. 1.4 Договору.
Відповідно до пункту 1.4 вказаного договору від 15.12.2007 № 151207 фінансова допомога надається строком до 31.12.2008.
До вказаного договору сторонами укладені додаткові угоди: від 28.12.2008 № 1, згідно якої внесено зміни у п. 1.4 договору від 15.12.2007 № 151207 та встановлено строк повернення наданої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги до 31.12.2011; та додаткову угоду № 2 від 27.12.2011, згідно якої внесено зміни у пункті 1.4 договору від 15.12.2007 № 151207 та встановлено строк повернення наданої поворотної безвідсоткової фінансової допомоги до 31.12.2014.
Абзацом 3 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до складу валових доходів включаються доходи з інших джерел, зокрема сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
Зміст наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець пов`язує можливість збільшення валових доходів на суму поворотної фінансової допомоги з фактом її неповернення на кінець звітного періоду її отримання. Враховуючи те, що поворотна фінансова допомога була отримана позивачем у 2007 році, безпідставними є висновки податкового органу про заниження позивачем валового доходу у 2012 році, а відтак і висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині є помилковими.