ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №823/1267/16
адміністративне провадження №К/9901/16555/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Кобаля М.І., Епель О.В., Карпушової О.В. від 01.02.2017,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Канюківське" (далі - ПСП "Канюківське", Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру, відповідач), у якому просило:
визнати протиправною та скасувати відмову ГУ Держгеокадастру у наданні ПСП "Канюківське" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 16,0002 га, кадастровий номер 7120981200:02:001:0768, розташованої в адміністративних межах Бузіської сільської ради Жашківського району Черкаської області (далі - спірна земельна ділянка), викладену у формі листа від 23.08.2016 №12070/2-16;
визнати право приватного сільськогосподарського підприємства "Канюківське" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 16,0002 га, кадастровий номер 7120981200:02:001:0768, розташованої в адміністративних межах Бузіської сільської ради Жашківського району Черкаської області, викладену у формі листа від 23.08.2016 №12070/2-16.
2. Позовна заява мотивована тим, що підстави, покладені відповідачем в основу відмови у наданні Підприємству дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки, не узгоджуються з положеннями частини третьої статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), яка встановлює вичерпний перелік випадків, настання яких може зумовити такі наслідки.
3. Також, позивач зазначав, що спірна земельна ділянка, в силу приписів частини другої статті 134 ЗК України, не підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), оскільки на ній розташовані багаторічні плодові насадження, які перебувають на балансі Підприємства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову ГУ Держгеокадастру у наданні ПСП "Канюківське" дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки, викладену у формі листа від 23.08.2016 №12070/2-16.
5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що як слідує зі змісту статей 116, 118, 122, 123 ЗК України підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою. Натомість, така підстава для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, що наведена у листі відповідача від 23.08.2016 №12070/2-16 (надання дозволу на розробку проекту із землеустрою за результатами проведення земельних торгів), частиною третьою статті 123 ЗК України не передбачена.
6. Окрім цього, суд визнав необґрунтованим твердження відповідача про те, що надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, на яку претендує позивач, можливо лише за наслідками земельних торгів, оскільки згідно із висновком Верховного Суду України, викладеному в його постанові від 10.12.2013, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (оренду), а тому передача земельної ділянки в оренду на земельних торгах - не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки позивачем порушувалось питання стосовно надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки, а не безпосередньої передачі йому такої в оренду.
7. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 рішення суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.
8. Приймаючи таку постанову, апеляційний суд дійшов висновку про те, що як випливає з імперативних приписів частини третьої статті 136 ЗК України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть, зокрема, надаватися у користування до завершення торгів, а тому відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки заснована на передбачених законом правових підставах і є правомірною.
9. Суд апеляційної інстанції звертав увагу й на те, що багаторічні зелені насадження, у розумінні статті 19, частин другої статті 22 ЗК України, є різновидом сільськогосподарських угідь, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а тому не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані. Перебування ж таких насаджень на балансі підприємства не може вважатись підтвердженням права власності на них, оскільки баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна й не свідчить про знаходження такого у власності (володінні) підприємства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з вищевказаною постановою апеляційного суду, позивачем подано касаційну скаргу, в якій останній, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати, а прийняту судом першої інстанції постанову про часткове задоволення позову залишити без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, 13.07.2016 ПСП "Канюківське" подало до ГУ Держгеокадастру клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки.
12. Відповідач листом від 23.08.2016 №12070/2-16 повідомив Підприємство про відсутність підстав для розгляду такого клопотання, оскільки вирішення порушеного у ньому питання можливо лише за результатами проведення земельних торгів.
13. Суди також встановили, що 23.10.2014 Головне управління Дерземагенства у Черкаській області видало наказ №107, яким затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права які пропонуються до продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Серед переліку яких є земельна ділянка площею 16,002 га з кадастровим номером 7120981200:02:001:0768
14. 30.05.2016 наказом ГУ Держгеокадастру №297 земельну ділянку площею 16,002 га з кадастровим номером 7120981200:02:001:0768 було включено до проведення земельних торгів у формі аукціонів.
15. ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та виконавець земельних торгів ПП "Земекспертцентр" уклали договір №23 про проведення земельних торгів, серед переліку земельних ділянок яких є земельна ділянка площею 16,0002 га з кадастровим номером 7120981200:02:001:0768.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги позивач, повторюючи аргументи позовної заяви, посилається на те, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки нормам законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка, як вважає скаржник, прийнята відповідно до закону.
17. Зокрема, Підприємство наголошує на тому, що відповідач відмовив йому у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду спірної земельної ділянки з непередбачених частиною третьою статті 123 ЗК України підстав.
18. Наводить скаржник аргументи й про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або в користування, а тому ГУ Держгеокадастру не мало перешкод для задоволення поданого Підприємством клопотання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Так, згідно з положенням абзацу першого частини першої, частини другої, абзаців першого, другого частини третьої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
20. В той же час, частинами першою-третьою статті 124 ЗК України встановлені певні особливості передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності. За змістом названої правової норми, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
21. У відповідності з приписами частин першої-третьої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
22. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:
розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;