ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №819/377/16
адміністративне провадження №К/9901/35234/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзний І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Управління фінансами та економічний консалтинг" про зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" Кічука Олега Івановича на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду у складі судді Шульгача М.П. від 17 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Запотічного І.І., Затолочного В.С., Коваля Р.Й. від 21 серпня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК", відповідач - 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач - 2), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Управління фінансами та економічний консалтинг" (далі - ТОВ "УФЕК", третя особа), в якому просив:
- скасувати наказ № 57 від 23 лютого 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І.М. про визнання нікчемною операції по перерахуванню 29 грудня 2015 року коштів в сумі 150 000 гривень на поточний рахунок № НОМЕР_1 з рахунку юридичної особи, з подальшим перерахуванням на картковий рахунок № НОМЕР_2 і нікчемним договору № 2150000284 від 13 січня 2016 року;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника ПАТ "АВАНТ-БАНК", включивши позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 2150000284 від 13 січня 2016 року про відкриття рахунку та обслуговування платіжної картки, укладеним з ПАТ "АВАНТ-БАНК", у порядку передбаченому частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 уклав із ПАТ "АВАНТ-БАНК" договір банківського рахунку до банку визнання неплатоспроможним, а тому даний договір не суперечить чинному законодавству та на нього поширюються визначені в Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3 ) як вкладника ПАТ "АВАНТ-БАНК" на відшкодування коштів в сумі 95949,24 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І. М. суперечать Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки Уповноваженою особою не доведено, а судами не встановлено, що договір банківського рахунку, укладений позивачем, має ознаки нікчемності, визначені цим Законом, або наявні інші законні підстави для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладом у ПАТ "АВАНТ-БАНК" за рахунок Фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 12 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 819/377/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 18 червня 2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" та ТОВ "УФЕК" подані клопотання про касаційний розгляд справи у судовому засіданні за участю їх представників, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного суду від 21 квітня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 29 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "АВАНТ-БАНК" укладено договір банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/15/ НОМЕР_1, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 .
28 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Управління фінансами та економічний консалтинг" було укладено договір про надання повторної фінансової допомоги, відповідно до умов якого 29 грудня 2015 року товариство платіжним дорученням № 71 перерахувало кошти в сумі 150000 грн.
13 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "АВАНТ-БАНК" було укладено договір № 2150000284 про відкриття рахунку № НОМЕР_4 та обслуговування платіжної картки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було перераховано із викритого рахунку кошти в загальній сумі 105120,00 грн. Дана картка ОСОБА_1 використовувалась для розрахунків за товари та зняття готівки і станом на 29 січня 2016 року залишок коштів становив 95949,24 грн.
29 січня 2016 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 44 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "АВАНТ-БАНК" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29 січня 2016 року № 96 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "АВАНТ-БАНК", згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "АВАНТ-БАНК. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "АВАНТ-БАНК" призначено Ларченко І.М.
26 лютого 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 262 про початок процедури ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК". Даним рішенням Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко І.М. делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "АВАНТ-БАНК".
3 березня 2016 року позивач звернувся до Тернопільського відділення АТ "УкрСиббанк" для отримання коштів вкладника ПАТ "АВАНТ-БАНК". Згодом позивачем отримано повідомлення від 25 лютого 2016 року № 823/7 про нікчемність правочину згідно наказу № 57 від 23 лютого 2016 року, а саме операції по перерахуванню коштів у сумі 150000 грн, проведеної 29 грудня 2015 року відповідно до договору № 2150000284 від 13 січня 2016 року про відкриття рахунку № 2623000037639 та обслуговування платіжної картки, на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" під час прийняття наказу № 57 від 23 лютого 2016 року про нікчемність правочину діяла на підставі, у межах та у порядку, що визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про те, що відповідачем не доведено наявність підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
Від позивача та третьої особи надійшли заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК", в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказів, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 29 січня 2016 року № 44 "Про віднесення ПАТ "АВАНТ-БАНК" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку, відкритому відповідно до укладеного з ПАТ "АКТА-БАНК" договору банківського рахунку № РКО-Ф/15/ НОМЕР_1, знаходилась сума 95 949,24 грн. Кошти надійшли з рахунку ТОВ "УФЕК", відкритого у цьому ж банку.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.