ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №807/372/15
касаційне провадження №К/9901/19558/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного підприємства "Електрі" (далі - Підприємство) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 (головуючий суддя - Попко Я.С., судді - Хобор Р.Б., Сеник Р.П.) у справі за позовом Приватного підприємства "Електрі" до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області, правонаступником якої є Ужгородська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Закарпатській області (далі - Інспекція), про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції від 20.02.2015 № 1429/10/07-01-22-010 про непогодження застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 07.05.2012 № 0001072341; зобов`язати Інспекцію повторно розглянути заяву Підприємства від 12.02.2015 про застосування податкового компромісу в частині погодження податкового компромісу до податкових зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 07.05.2012 № 0001072341 з податку на додану вартість на суму податкового зобов`язання у розмірі 13652,50 грн. та відобразити у інтегрованій картці Підприємства за платежем 3014010100 "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт (послуг)" узгодження податкових зобов`язань Підприємства за податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2012 № 0001072341 у розмірі 13652,50 грн. по досягненню Підприємством податкового компромісу.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалось на те, що 13.02.2015 воно звернулось до Інспекції із пропозицією про досягнення податкового компромісу по неузгодженому податковому повідомленню-рішенню від 07.05.2012 № 0001072341, оскільки на даний час справа № 807/1969/14 по оскарженню зазначеного податкового повідомлення-рішення перебуває в провадженні у Львівському апеляційному адміністративному суді, з урахуванням того, що суму податкового компромісу у розмірі 5% від суми, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, Підприємством було сплачено 13.02.2015 (проведено банком 16.02.2015). Також Підприємство посилалось на те, що 04.06.2014 сума 13656,50 грн. була виведена Інспекцією з реєстру податкових повідомлень-рішень.
Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 07.10.2015 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Інспекції від 20.02.2015 № 1429/10/07-01-22-010 про непогодження застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 07.05.2012 № 0001072341; зобов`язав Інспекцію повторно розглянути заяву Підприємства від 12.02.2015 про застосування податкового компромісу в частині погодження податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 № 0001072341. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди першої інстанції виходив з того, що: станом на день подання Підприємством заяви про застосування податкового компромісу сума податкових зобов`язань, визначена податковим повідомленням-рішенням, була неузгодженою, оскільки була оскаржена у судовому порядку у справі № 807/1969/14; з облікової картки Підприємства по платежу "податок на додану вартість" вбачається, що сума 13656,00 грн. 04.06.2014 була виведена податковим органом з реєстру податкових повідомлень-рішень.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 26.04.2016 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову у позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 у справі № 2а-0770/2028/12, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014, Підприємству було відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 № 0001072341, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.07.2014 Підприємству було відмовлено у відкритті касаційного провадження на зазначені судові рішення, з огляду на що станом на день звернення Підприємством із заявою про застосування податкового компромісу сума податкових зобов`язань, визначена податковим повідомленням-рішенням від 07.05.2012 № 0001072341, була узгодженою, тоді як повторне звернення позивача до суду із позовом про скасування цього ж податкового повідомлення-рішення, наслідком чого стало постановлення Закарпатським окружним адміністративним судом ухвали про закриття провадження у справі № 807/1969/14, яка була оскаржена Підприємством до Львівського апеляційного адміністративного суду, не надає зазначеній сумі податкових зобов`язань статусу неузгодженої, у зв`язку з чим застосування податкового компромісу є неможливим.
Підприємство оскаржило рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 17.05.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: Підприємством в межах 1095 днів повторно звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 № 0001072341, який ухвалою від 04.08.2014 закрив провадження у справі № 807/1969/14 в частині скасування податкового повідомлення-рішення, яка була оскаржена Підприємством до Львівського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 26.09.2014 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства, з огляду на що сума 13656,00 грн. 04.06.2014 була виведена податковим органом з реєстру податкових повідомлень-рішень, що підтверджує факт того, що зазначена сума є неузгодженою, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.
Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017) у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Ужгородською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Закарпатській області.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.04.2020 прийняв касаційну скаргу Підприємства до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.04.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що на підставі висновків акту перевірки № 479/22-01/37637037 від 27.04.2012 Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001072341 від 07.05.2012, яким збільшила Підприємству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 13652,50 грн., у тому числі: 10922,00 грн. - за основним платежем, 2730,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене Підприємством у судовому порядку, за результатами якого Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 19.12.2012 у справі № 2а-0770/2028/12, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014, відмовив Підприємству у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2012 № 0001072341. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.07.2014 відмовив Підприємству у відкритті касаційного провадження на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2014 у справі № 2а-0770/2028/12.
Разом з цим, Підприємство звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001072341 від 07.05.2012 та податкової вимоги № 311-25 від 24.04.2014, який ухвалою від 06.06.2014 відкрив провадження у справі № 807/1968/14, а ухвалою від 04.08.2014 - закрив провадження у справі № 807/1969/14 в частині позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001072341 від 07.05.2012 на підставі пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), яка була оскаржена Підприємством до Львівського апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 26.09.2014 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства.
13.02.2015 Підприємство звернулось до Інспекції із пропозицією № 001 від 12.02.2015 про досягнення податкового компромісу по неузгодженому податковому повідомленню-рішенню від 07.05.2012 № 0001072341, оскільки на даний час справа № 807/1969/14 по оскарженню зазначеного податкового повідомлення-рішення перебуває в провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду.
Також, 13.02.2015 Підприємством було сплачено суму податкового компромісу у розмірі 5% від суми, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, (проведено банком 16.02.2015).