ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №822/771/17
касаційне провадження №К/9901/36396/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі № 822/771/17 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2016 № 0000391407.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 10.04.2017 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04.07.2016 № 0000391407 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14790,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.06.2017 залишив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 без змін.
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 115.1 статті 115 Податкового кодексу України.
Зокрема, вказує на те, що визначена пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність передбачає застосування штрафних санкцій за кожну нестворену контрольну стрічку, а не контрольні стрічки. На думку відповідача, щоденне створення контрольних стрічок в електронній формі за своєю правовою сутністю є формою звітності, а тому неподання такої звітності кожного окремого випадку є закінченим правопорушенням, а не продовжуваним.
Переглядаючи оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована за адресою: АДРЕСА_1, щодо суб`єкта господарювання ОСОБА_1 з питань дотримання вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, результати якої оформлено актом від 14.06.2016 № 0083/22/01/14/ 2555711513 .
На підставі зафіксованих у вказаному акті висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2016 № 0000391407, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у загальній сумі 15212,10 грн., в тому числі:
в сумі 252,10 грн. на підставі статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР за порушення пункту 12 частини першої статті 3 цього Закону, що полягало у здійсненні реалізації товарів в сумі 126,05 грн., які не обліковані у встановленому порядку.
в сумі 14960,00 грн. на підставі пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР за порушення пункту 10 частини першої статті 3 цього Закону, що полягало у незабезпеченні створення контрольних стрічок в електронній формі у загальній кількості 88 штук за період з 01.01.2016.
За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 04.07.2016 № 0000391407 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14790,00 грн., суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що матеріалами справи підтверджується факт допущення позивачем встановлених актом перевірки порушень щодо нестворення контрольних стрічок в електронному вигляді, що свідчить про наявність підстав для застосування до позивача відповідальності на підставі пункту 5 частини першої статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР. При цьому суди попередніх інстанцій вказали, що відповідач мав право застосувати до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за таке порушення лише одну штрафну (фінансову) санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в сумі 170,00 грн.) незалежно від кількості виявлених під час перевірки випадків нестворення контрольних стрічок.