ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №487/3114/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21635/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 487/3114/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 січня 2017 року (головуючий суддя Агєєва Л.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Федусика А.Г., суддів: Шевчук О.А., Зуєва Л.Є.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про утримання надміру виплачених сум пенсій №25/3 від 27.05.2016; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити нарахування та виплату пенсії за вислугою років з 01.06.2016 року у раніше встановленому розмірі.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 01.01.2008 року йому була призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, з 01.06.2016 року йому, як ветерану військової служби, протиправно припинено виплату пенсії за вислугою років та прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 січня 2017 року позов задоволено. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області №25/3 від 27.05.2016 року щодо утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсії скасовано. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за вислугу років у раніше встановленому розмірі з 01.06.2016 року.
4. Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 березня 2017 року залишив без змін постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 січня 2017 року.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що посилання відповідача на положення ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III, як на підставу у припиненні виплати ОСОБА_1 пенсії, є хибним, оскільки, до даних правовідносин, враховуючи виникнення колізії між загальними нормами цього Закону та спеціальними нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, застосуванню підлягає саме спеціальний закон, відповідно до норм якого позивач наділений правом на отримання пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 19 квітня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року та постанову Заводського районного суду міста Миколаєва від 06 січня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є помилковими, оскільки саме Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III є спеціальним актом, що підлягає застосуванню до позивача в силу його статусу, як посадовій особі органу місцевого самоврядування.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.
9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
13. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 № 728/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л. В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 21.04.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 01 січня 2008 року перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
16. З 12 липня 2011 року ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Миколаївської міської ради - начальника організаційного відділу .
17. На підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VІІІ з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсія позивачу тимчасово не виплачувалась.
18. З початку 2016 року позивачу виплачувалась пенсія за вислугу років, водночас, з 01 червня 2016 року позивачу припинено виплату пенсії за вислугу років та прийнято рішення №25/3 від 27 травня 2016 року про утримання надміру виплачених раніше сум пенсій в розмірі 10762,25 грн. за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2016 року на підставі Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування України" №2493-III від 07 червня 2001 року (в редакції Закону від 24 грудня 2015 року № 911-VIII).
19. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та визначено, що "тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється".
22. Пунктом п`ятим Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до зазначених вище законів.
23. З 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, відповідно до якого були внесені зміни до першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими встановлено, що "тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється".