ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №808/300/16
адміністративне провадження №К/9901/44719/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Патіної Любові Олександрівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни на постанову Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Каракуші С.М. від 21 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Юрко І.В., Білак С.В., Олефіренко Н.А. від 14 серпня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Пантіної Любові Олександрівни (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ", відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Український Професійний Банк" (далі - ФГВФО, ПАТ "УПБ", треті особи), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "УПБ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "УПБ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є клієнтом ПАТ "УПБ", з яким у нього укладено договір банківського вкладу строком на три місяці, та з моменту визнання ПАТ "УПБ" неплатоспроможним та призначення Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" Пантіної Л.О., останньою протиправно не включено позивача до списку вкладників ПАТ "УПБ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" щодо невключення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до повного переліку вкладників ПАТ "УПБ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу "Стандарт" № 352130 від 28 травня 2015 року (особовий рахунок НОМЕР_2, рахунок нарахованих процентів НОМЕР_4); зобов`язано Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "УПБ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ" не зазначена конкретна підстава невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "УПБ" та не доведено, що договір № 352130 від 28 травня 2015 року має ознаки нікчемності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 07 вересня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 808/300/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом закінчений не був.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 808/300/16 за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Скаржником подано клопотання про забезпечення участі представника під час касаційного розгляду справи у судовому засіданні, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 28 травня 2015 року між позивачем (вкладник) та ПАТ "УПБ" укладено договір № 352130 банківського вкладу "Стандарт" в національній валюті, за умовами якого вкладник передає, а банк приймає на умовах цього договору грошові кошти в сумі 125 000 гривень строком на три місяці. Днем повернення вкладу є 28 серпня 2015 року.
Зарахування грошових коштів у сумі 125 000 гривень на депозитний рахунок ОСОБА_1 підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № 352130 від 28 травня 2015 року, з призначенням платежу: кошти на вклад згідно договору № 352130 від 28 травня 2015 року.
Постановою Правління Національного банка України від 30 квітня 2015 року № 293/БТ ПАТ "УПБ" віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку.
Постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 ПАТ "УПБ" віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вищезазначеної постанови Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 107 від 28 травня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ", згідно з яким з 29 травня 2015 року по 28 серпня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ" Пантіну Л.О.
Відповідачем створено комісію з перевірки договорів, якою на підставі наказу відповідача від 02 червня 2015 року № 31/ТА здійснено перевірку за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників.
Згідно з витягом з протоколу № 1 засідання комісії про перевірку вкладів фізичних осіб від 26 червня 2015 року за результатами перевірки надано список рахунків конкретних фізичних осіб, з якими було здійснено вищезазначені операції, в якому за № 236 зазначений особовий рахунок № НОМЕР_2 та рахунок процентів № НОМЕР_3 позивача на суму 125 000 гривень.
Наказом відповідача від 03 липня 2015 року № 64/ТА тимчасово обмежено здійснення ПАТ "УПБ" під час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам за рахунками згідно переліку.
Рішенням комісії з перевірки договорів, оформлених протоколом № 21 від 17 серпня 2015 року, затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори), що є нікчемними згідно зі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також доручено юридичному департаменту та департаменту індивідуального бізнесу здійснити направлення повідомлень про нікчемність правочинів фізичним особам, на рахунки яких були зараховані кошти з рахунків інших фізичних осіб та з рахунків юридичних осіб, а також на рахунки яких оформлювались операції із внесення коштів готівкою і період дії Постанови НБУ від 30 квітня 2015 року № 293/БТ.
27 серпня 2015 року відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про нікчемність правочинів № 01-10/4087, зі змісту якого встановлено, що відповідач з посиланням на статтю 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статтю 228 Цивільного кодексу України вважає договір банківського вкладу від 28 травня 2015 року № 352130 та операції з внесення 28 травня 2015 року грошових коштів на рахунок № НОМЕР_2 нікчемними.
Керуючись даними висновками, відповідач не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2015 року №562 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ".
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 28 серпня 2015 року № 158 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "УПБ" з відшкодуванням Фондом коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до Плану врегулювання з 31 серпня 2015 року по 30 серпня 2016 року та делеговано повноваження ліквідатора банку Пантіній Л.О.
04 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та інформації стосовно включення його Фондом до Загального реєстру вкладників ПАТ "УПБ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Листом вих. № 01-10/6077 від 26 листопада 2015 року відповідач повідомив ОСОБА_1, що сума коштів розміщена на рахунку позивача не підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у зв`язку з тим, що договір банківського вкладу від 28 травня 2015 року № 352130 є нікчемним.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що Уповноважена особа Фонду на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" правомірно не включила позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок коштів Фонду, оскільки комісією з перевірки правочинів встановлено нікчемність договору банківського вкладу від 28 травня 2015 року № 352130 та операції щодо зарахування коштів на вкладний рахунок на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України.
Від позивача надійшло заперечення на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "УПБ", в якому зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 28 травня 2015 року № 348 "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1, відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу № 352130 від 28 травня 2015 року, знаходилась сума 125 000 гривень.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.