ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №815/6003/16
адміністративне провадження №К/9901/18319/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Бутенко А.В. від 02 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В., Крусяна А.В. від 26 червня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення ОСОБА_1, як вкладника, до Загально реєстру вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на отримання відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Імексбанк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору № 30023527 від 16 січня 2015 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, до Загального реєстру вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на теперішній час не має обмеження щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників шляхом внесення до нього змін (доповнень), оскільки Фонду передана уся необхідна для цього інформація відносно позивача. Дані обставини, на думку позивача, свідчать про протиправну бездіяльність Фонду, що порушує право позивача на отримання суми гарантованого відшкодування.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" здійснила, у межах своїх повноважень, дії щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та подала відповідну інформацію про ОСОБА_1, як вкладника ПАТ "Імексбанк", до ФГВФО, відтак, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невключення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Імексбанк" на підставі поданої уповноваженою особою інформації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 26 липня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/6003/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не було закінчено.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в адміністративній справі № 815/6003/16 суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 16 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Імексбанк" в особі в.о. начальника відділення № 3 ПАТ "Імексбанк" укладено договір № 30023527 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року, за яким банк приймає від позивача на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 172 000 грн на строк до 21 квітня 2015 року та зобов`язується сплачувати проценти за його користування.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року № 50 "Про віднесення ПАТ "Імексбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Імексбанк", згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" - Северина Ю.П.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Імексбанк" запроваджено строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 84 від 23 квітня 2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ "Імексбанк" та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26 травня 2015 року.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Імексбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27 травня 2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Імексбанк" Северина Ю.П. строком на 1 рік з 27 травня 2015 року до 26 травня 2016 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1697 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Імексбанк", на Матвієнка А.А .
Ліквідаційну процедуру продовжено до 26 травня 2018 року.
Листом від 14 липня 2016 року № 02-036-30242/16 повідомлено позивача, що станом на 11 липня 2016 року інформація про вклади ОСОБА_1 у Загальному реєстрі вкладників ПАТ "Імексбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відсутня.
25 липня 2016 року позивач звернувся до уповноваженою особою Фонду з заявою про включення його до переліку вкладників, що є підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників та отримання суми гарантованого відшкодування.
09 серпня 2016 року № 5268 отримано відповідь від уповноваженою особи фонду, що позивач включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників та отримання суми гарантованого відшкодування.
16 вересня 2016 року позивач звернувся до Фонду з заявою про виплату суми гарантованого відшкодування, посилаючись на те, що уповноважена особа Фонду надала необхідну інформацію для включення позивача до Загального реєстру вкладників, а саме витяг з переліку із змін до Переліку вкладників.
На вказану заяву позивачем отримано відповідь з Фонду від 30 вересня 2016 року за № 21-036-40040/16, з якої вбачається, що останній має знову звернутись до уповноваженою особою Фонду для отримання додаткової інформації.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні підстави для включення позивача до Загального реєстру вкладників, оскільки останній складається відповідно до поданої Уповноваженою особою Фонду інформації про вкладника, зокрема, до переліку вкладників, що мають право на отримання суми вкладу за рахунок коштів Фонду. Зазначає, що судами попередніх інстанцій також не надано належної правової оцінки тому, що службовими особами ПАТ "Імексбанк" укладено договір та відкрито вкладний рахунок позивача під час дії обмежень, встановлених Національним банком України постановою № 16/БТ від 15 січня 2015 року "Про віднесення АТ "Імексбанк" до категорії проблемних", чим штучно створено правові підстави для виникнення обов`язку щодо здійснення виплати суми гарантованого відшкодування.
Від ОСОБА_1 надійшло заперечення на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому зазначається, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, на підставі чого просить залишити без задоволення касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2017 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.