ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №815/453/16
адміністративне провадження №К/9901/44464/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Токмілова Л.М. від 19 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лук`янчук О.В., Косцової І.П., Кравченка К.В. від 20 вересня 2017 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо незатвердження реєстру вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого включено ОСОБА_1 на підставі договору № 30023590 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "Пклієнт3м6%", укладеного 16 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ІМЕКСБАНК";
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до загального реєстру вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого включити ОСОБА_1 на підставі договору № 30023590 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "Пклієнт3м6%" від 16 січня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Фондом безпідставно та всупереч вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не затверджено реєстр вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до якого включено ОСОБА_1, що порушує права позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що включення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга подана 12 жовтня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 815/453/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом закінчено не було.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 815/453/16 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано клопотання про зупинення виконання рішень судів попередніх інстанцій до завершення розгляду справи у касаційному порядку, в задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 16 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ІМЕКСБАНК" укладено договір № 30023565 банківського рахунку, відповідно до умов якого банк відкрив Клієнту - ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 / НОМЕР_2, відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, та зобов`язався приймати та зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку, та проведення інших операцій за рахунком.
Водночас, 16 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ІМЕКСБАНК" укладено договір № 30023590 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "Пклієн3м6%" (вид вкладу "Постійний клієнт" 3 міс.") на суму 12000,00 дол. США з процентною ставкою 6 відсотків річних з датою повернення вкладу 21 квітня 2015 року.
Однак, 26 січня 2015 року Правлінням НБУ прийнята постанова №50 "Про віднесення ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 16 від 26 січня 2015 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПAT "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПAT "ІМЕКСБАНК" - Северина Юрія Петровича.
17 липня 2015 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" із заявою, відповідно до якої просив негайно включити ОСОБА_1 до списку вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", яким здійснюється повернення грошових коштів за депозитними вкладами та невідкладно виплатити йому грошові кошти з вкладного рахунку № НОМЕР_1 / НОМЕР_3 в розмірі 12000,00 дол. США.
Судами також встановлено, що у переліку вкладників згідно з додатком № 10 наявний позивач - ОСОБА_1 з сумою 189720,06 грн.
Проте, станом на теперішній час, незважаючи на лист від 22 вересня 2015 року № 6009 Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" та наданого додатку № 10 із переліком, відповідачем не включено ОСОБА_1 до реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням чого позивач вимушений звернутись до суду.
Ухвалою суду від 18 лютого 2016 року відповідача зобов`язано надати належним чином засвідчені документи щодо включення ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників на підставі "додаткового переліку" уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" Северина Ю.П. від 22 вересня 2015 року Листом №6009. Однак жодних доказів відповідач не надав, а з огляду на матеріали справи, Фондом за листом №6009 зміни до переліку владників ПAT "ІМЕКСБАНК", які мають право на гарантоване відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, зокрема щодо ОСОБА_1, не внесені.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що грошові кошти на рахунок позивача були перераховані під час дії обмежень, встановлених НБУ, з рахунку іншої фізичної особи. Інша фізична особа мала на рахунках у неплатоспроможному банку значну суму грошових коштів, яка перевищує суму відшкодування у розмірі 200 000 гривень, таким чином вирішила розділити свій вклад. Таким чином, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що позивач та інша фізична особа порушили публічний порядок відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування, що є порушенням статей 26, 27, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 ЦК України, створивши у такий спосіб собі переваги перед іншими вкладниками банку.
Від представника Погліда Д.Ю. надійшов відзив на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому зазначається, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, на підставі чого просить залишити без задоволення касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.