ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7558/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-латвійське підприємство "Хімімпекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 (суддя Сташків Р. Б.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 (головуючий суддя Михальська Ю. Б., судді Тищенко А. І., Скрипка І. М.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-латвійське підприємство "Хімімпекс" про стягнення 816 228, 00 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 10.06.2019 Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - Позивач, Товариство) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-латвійське підприємство "Хімімпекс" (далі - Відповідач, Підприємство) з позовом про стягнення пені в сумі 467 838, 00 грн та штрафу в сумі 348 390, 00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач прострочив виконання зобов`язання за Договором поставки № УБГ64/015-18 від 08.02.2018 (далі - Договір поставки), чим порушив пункти 5.1, 6.3.1 Договору, що є підставою для нарахування пені та штрафу відповідно до пункту 7.10 Договору поставки. 2. Розгляд справи судом
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без засідання).
2.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019, враховуючи стверджуваний Відповідачем ступінь значимості для нього цієї справи, а також посилання його як сторони судового спору, що найбільш повно та ефективно довести свою позицію він зможе тільки в порядку загального позовного провадження, клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено; призначено підготовче засідання.
3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3.1. 28.08.2019 Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019, позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з Відповідача на користь Позивача 348 390,00 грн штрафу та 466 179, 00 грн пені.
3.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Відповідач допустив прострочення поставки товару за умовами Договору поставки, не заявив та не довів, що своєчасній поставці товару перешкоджала непереборна сила, тому вимога про стягнення штрафу обґрунтована та підлягає задоволенню повністю. Щодо пені суди дійшли висновку про те, що Позивач неправильно обрахував період прострочення, тому позовні вимоги в цій частині задоволені частково.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019, позов залишити без розгляду.
5. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі
5.1. З огляду на положення статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 60 Закону України "Про акціонерне товариство", частини першої статті 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 7 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила), наказ № 364 від 24.05.2019 про тимчасове делегування повноважень голови правління Товариства без довіреності не підтверджує повноважень щодо підпису документів, у тому числі довіреності на ім`я особи, яка підписала позовну заяву, що, в порушення статті 44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суди залишили поза увагою.
5.2. В процесі розгляду справи суди не дослідили статут Позивача, компетенцію органів управління Товариством, необ`єктивно оцінили надані документи на підтвердження повноважень представників Позивача, що свідчить про порушення судами статей 2, 11, 13, 86, 236, 237 ГПК України.
5.3. 19.03.2020 до Суду надійшла відповідь на відзив Позивача, в якій Відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення, позов залишити без розгляду.
5.4. Здійснення повноважень за процедурою взаємозаміщення керівництва Позивача, що наведена ним у відзиві на касаційну скаргу, не регламентована статутом Позивача.
5.5. Наказ № 364 від 24.05.2019 про тимчасове делегування повноважень голови правління Позивача Кобець О. А. без довіреності не підтверджує наявність повноважень у останньої щодо підпису документів, визначених наказом, у тому числі права підпису довіреності № 2-748д від 29.05.2019.
5.6. Підписавши вказану довіреність, член правління Кобець О. А. діяла недобросовісно щодо сторони судового провадження, що не відповідає вимогам частини третьої статті 92 ЦК України.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. 05.03.2020 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, прийняті у справі судові рішення залишити без змін.
6.2. Довіреність № 2-748д від 29.05.2019 на підтвердження повноважень видана Лобач Н. І. уповноваженою особою Позивача.
7. Встановлені судами обставини
7.1. 08.02.2018 між Товариством (покупець), яке у подальшому змінило тип із Публічного акціонерного товариства на Акціонерне товариство, та Підприємством (постачальник) укладено Договір поставки з додатками (специфікація, графік поставки товару, інформація про власників контрагента, критерії пов`язаних осіб), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю обумовлений специфікацією товар - поліаніонну целюлозу РАС-НV, кількістю 70 тон, загальною вартістю (з ПДВ) 6 636 000 грн.
7.2. Строк поставки сторони погодили у графіку (Додаток №2 до Договору поставки), розбивши загальну кількість товару на 4 поставки по 17,5 тонн, кожну з яких постачальник зобов`язався поставити протягом 90, 120, 150 і 180 днів відповідно з моменту підписання Договору поставки, тобто до 09.05.2018, 08.06.2018, 09.07.2018 (08 липня - неділя, вихідний день, переноситься на найближчий перший робочий), 07.08.2018 відповідно.
7.3. Відповідно до пункту 5.2 Договору поставки датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару або видаткової накладної.
7.4. Згідно з пунктом 6.3.1 Договору поставки постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором та Графіком поставки (Додаток №2), що є невід`ємною частиною Договору.
7.5. Пунктом 7.10 Договору поставки передбачено, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у Графіку поставки товару до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
7.6. Відповідач поставив партію товару по 17,5 тон згідно з накладними № РН-0000167 від 08.05.2018, № РН-0000410 від 28.08.2018, № РН-0000523 від 01.10.2018 та № РН-0000652 від 04.12.2018.
7.7. Враховуючи погоджений сторонами Графік поставки товару та фактичні дати його поставки, Відповідач прострочив поставку товару за накладними № РН-0000410 від 28.08.2018, № РН-0000523 від 01.10.2018 та № РН-0000652 від 04.12.2018, у зв`язку з чим на підставі пункту 7.10 Договору поставки Позивач нарахував до стягнення пеню у сумі 467 838,00 грн та штраф у сумі 348 390,00 грн.
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11, статті 629 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.
8.2. Як свідчать встановлені судами обставини, правовідносини сторін виникли з договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.
8.3. Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.