Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 140/3161/17
провадження № 61-12457св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року у складі судді Науменка С. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року в складі колегії суддів: Якименка М. М., Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" (далі - ТОВ "Ситковецьке") про визнання недійснимдоговору оренди землі.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є власником земельної ділянки площею 3,7610 га, кадастровий номер 0523086400:03:001:0124, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області (далі - земельна ділянка), яку він успадкував після смерті батька ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що в липні 2016 році представник відповідача звертався до його батька щоб підписати додаткову угоду, так як існує договір оренди землі від 10 жовтня 2012 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Ситковецьке". Батько вказав, що даний договір не бачив і не підписував. На прохання позивача ТОВ "Ситковецьке" в червні 2017 році надало копію договору № б/н від 10 жовтня 2012 року, з огляду якого встановлено, що батько його не підписував, повноваження на підписання нікому не надавав. З приводу цього позивач звернувся до поліції.
Виходячи з наведеного, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просив суд:
визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ "Ситковецьке", який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державним реєстратором Немирівського районного управління юстиції Вінницької області від 20 червня 2014 року за № 6114632;
визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 10 жовтня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Ситковецьке", вчинену реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції Вінницької області про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис від 20 червня 2014 року за № 6114632;
зобов`язати ТОВ "Ситковецьке" звільнити належну йому на праві власності земельну ділянку;
стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 0523086400:03:001:0124 площею 3,7610 га, розташованої на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області від 10 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Ситковецьке" в особі директора Остапчук І. В., який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права державним реєстратором Немирівського районного управління юстиції Вінницької області 20 червня 2014 року за № 6114632.
Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 10 жовтня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Ситковецьке" вчинену реєстраційною службою Немирівського районного управління юстиції Вінницької області про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрації іншого речового права вчинено запис від 20 червня 2014 року за № 6114632.
Зобов`язано ТОВ "Ситковецьке" звільнити належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку експерта № 217 від 31 липня 2018 року виконаного на підставі ухвали суду спірний договір, укладений від імені орендодавця підписаний не ним, а іншою особою. Тобто спірний договір був укладений без волевиявлення орендодавця, а тому наявні підстави для визнання договору оренди землі недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Ситковецьке" залишено без задоволення, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідач не довів, що договір, який є предметом спору, підписаний особисто орендодавцем. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, зазначивши, що перебіг строку позовної давності починається не з моменту отримання плати за користування земельною ділянкою, а з часу, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення саме свого майнового права. Оскільки позивач набув право власності на земельну ділянку 09 листопада 2017 року, то з цього часу мав право, як особа, права якої порушено звернутися до суду з позовом для захисту своїх прав.
Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі
24 червня 2019 року ТОВ "Ситковецьке", через свого директора Руснак В. О., через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку закінченням строку позовної давності, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.
В касаційній скарзі заявник зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є близькими родичами, вели спільне господарство, батько позивача з 2012 року отримував орендну плату, а відтак позивачу повинно було бути відомо про існування договору оренди землі з 10 жовтня 2012 року. Таким чином, на момент звернення позивача в суд з позовом ним було пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи
з Немирівського районного суду Вінницької області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ "Ситковецьке" на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 06 березня 2019 року та постанову Віннницького апеляційного суду від 21 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст обставин справи
ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить земельна ділянка площею 3,7610 га, яка розташована на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523086400:03:001:0124, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він успадкував після смерті свого батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).