Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 302/955/17
провадження № 61-11264св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Ужгородського міськрайонного нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13 квітня 2018 року в складі судді Гайдура А. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 травня 2019 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Фазикош Г. В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив визнати недійсним із моменту вчинення договір дарування частини житлового будинку від 08 вересня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Селехманом О. А.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 08 вересня 2017 року між ОСОБА_3, який діяв від його імені, та ОСОБА_2 укладено договір дарування частини житлового будинку, за умовами якого він передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність 531/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Вважає, що вказаний договір суперечить чинному законодавству, оскільки не містить істотних умов договору, а саме відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, що є підставою для визнання його недійсним.
До того ж зазначав, що на час укладення оспорюваного договору дарування у реєстрі заборон містився арешт на відчужене майно, однак такий у незаконний спосіб був знятий на один день, а потім знову накладений, що також свідчить про порушення вимог закону при його укладенні.
Окрім цього вказував, що того ж дня ОСОБА_3 без його відома уклав договір іпотеки, предметом якого є спірна частка житлового будинку. Укладення договору іпотеки без згоди всіх співвласників є, на його думку, достатньою підставою для визнання такого договору недійсним.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 07 травня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з недоведеності позивачем порушення відповідачами вимог статтей 203, 215 ЦК України при укладенні спірного договору дарування, оскільки закон не передбачає необхідності зазначати в договорі відчуження частин будинку кадастрового номера земельної ділянки, а твердження заявника про існування на момент підписання договору арешту на відчужене майно не підтверджені належними і допустимими доказами.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13 квітня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 07 травня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що кадастровий номер земельної ділянки є істотною умовою до договору, який передбачає набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, в тому числі на частини житлового будинку, що розміщені на такій земельній ділянці, а оскільки оскаржуваний договір дарування не містить такої умови, його зміст не відповідає вимогам законодавства. Проте суди попередніх інстанцій на наведене уваги не звернули, внаслідок чого необґрунтовано відмовили в задоволенні позову.
Також зазначає, що під час розгляду справи він неодноразово наголошував на обставини зняття і відновлення арешту з його майна, а саме що такий був знятий в незаконний спосіб і неуповноваженою особою, за фактом чого відкрито кримінальне провадження, однак суди цим обставинам оцінки не надали.
Крім того вважає, що договір дарування частини житлового будинку від 08 вересня 2017 року порушує права його колишньої дружини ОСОБА_5, яка не була залучена до участі в справі, оскільки вона як співвласник цього майна не давала згоди на його укладення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 липня 2019 року справа № 302/955/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Судувід 06 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 17 серпня 2017 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_3 учинити необхідні дії для укладення й укласти договір дарування належного йому на праві власності житлового будинку разом із прибудинковими будівлями, спорудами та земельною ділянкою, розташованими на АДРЕСА_1, що підтверджується нотаріально-посвідченою довіреністю.
08 вересня 2017 року між ОСОБА_1 (дарувальник), від імені якого діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_2 (обдарована) укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехманом О. А. в реєстрі за № 1748, згідно з умовами якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар 531/1000 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Згідно з частинами першою - третьою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (стаття 717 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.