Постанова
Іменем України
15 квітня2020 року
м. Київ
справа № 302/991/19
провадження № 61-1128св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Міжгірська селищна рада Закарпатської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2019 року в складі судді Цімботи В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
В обґрунтування своїх вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку площею 0, 14 га для ведення особистого господарства в урочищі "Лаз" в смт Міжгір`я Закарпатської області.
За життя ОСОБА_2 склав заповіт на користь свого сина ОСОБА_3, однак він у встановлений законом строк спадщину не прийняв, з заявою про визначення йому додаткового строку для її прийняття не звертався. Свідоцтво про право на спадщину після смерті її батька не видавалося.
Вказувала, що на день смерті ОСОБА_2 проживав у будинку АДРЕСА_1 . В цьому ж будинку проживали вона разом зі своїми дітьми та її матір ОСОБА_4, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Тому вона, як єдина спадкоємиця за законом першої черги після смерті батька, яка постійно проживала з ним на час відкриття спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.
З метою оформлення своїх спадкових прав, вона звернулася до нотаріальної контори, однак нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки існують розбіжності в написанні по батькові в свідоцтві про народження, паспорті громадянина України, де по батькові вона зазначена " ОСОБА_1 ", а в особистих документах батька його ім`я вказано як " ОСОБА_1 ".
Посилаючись на наведене, просила встановити факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є її батьком.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року, відмовлено в відкритті провадження у справі.
Відмовляючи в відкритті провадження у справі,суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин вбачається спір про спадкове майно та порушення прав інших осіб, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_2 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_8 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що підставою для звернення з цією заявою в порядку окремого провадження є розбіжності в її особистих документах та документах померлого батька.
Обґрунтовуючи ухвалу про відмову в відкритті провадження у справі, суд першої інстанції вказав, що в даному випадку наявний спір про право та порушуються права ОСОБА_4 та ОСОБА_2, проте не конкретизував хто вони такі і які саме їхні права порушується. Водночас вказує, що ОСОБА_4 є її матір`ю, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а ОСОБА_2 - її батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 лютого 2020 року справа № 302/991/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.