ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №160/8902/18
адміністративне провадження №К/9901/18108/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградінвестбуд"
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Віхрової В.С. від 27.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючої судді Малиш Н.І., суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А. від 27.05.2019
у справі № 160/8902/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградінвестбуд"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоградінвестбуд" (далі також - позивач, ТОВ "Павлоградінвестбуд") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі також - відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 від 25.10.2018, складену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М..
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. 27.06.2019 до Верховного Суду від позивача надійшла касаційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, в якій просить такі скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
5. 26.07.2019 від відповідача до Верхового Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні такої відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 04.10.2018 по 05.10.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Павлоградському районі Старіковою Н.П. проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю ТОВ "Павлоградінвестбуд" з питань оформлення трудових відносин за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Промислова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ: 31898297.
7. За результатами інспекційного відвідування складений Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 05.10.2018 №ДН1537/739/АВ, яким встановлено порушення частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі також- КЗпП України), частини третьої статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу".
8. Згідно з вказаним Актом інспекційного відвідування на підприємстві укладено цивільно-правові договори з наступними особами: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - в червні, липні-вересні; ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - в січні-березні, квітні-травні, серпні-вересні; ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) - в липні; ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) - в січні-березні.
9. Зазначені договори укладені протягом 2018 року і мають типову форму.
10. Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 "Предмет договору" Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи (надати послуги): "нагляд за об`єктами на території вул. Тернівська, 9" (виконавці ОСОБА_4, ОСОБА_3 ); "нагляд за об`єктами на території по вул. Промислова, 1а” (виконавці ОСОБА_1, ОСОБА_2 ).
11. Згідно з абзацом другим пункту 1.1. розділу 1 "Предмет договору" Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під правила внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
12. Відповідно до пункту 2.1. розділу 2 "Розмір і порядок оплати" за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду за домовленістю (в кожному договорі розмір сплати відрізняється без зазначення, який саме обсяг роботи необхідно виконати за кожним конкретним договором).
13. Пунктом 2.2. розділу 2 "Розмір і порядок оплати" передбачено, що оплата виконується не пізніше 10 днів з дня прийняття Замовником роботи за актом.
14. Відповідно до пункту 3.1. розділу 3 "Відповідальність сторін" сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством.
15. Пунктом 6.1. розділу 6 "Термін дії договору" передбачено, що терміни дії зазначених договорів встановлені з першого по останнє число відповідних місяців.
16. В наданих актах здачі-приймання виконаних робіт зазначено, що роботи згідно з цивільно-правовим договором виконано якісно і в повному обсязі.
17. Акт підписаний уповноваженою особою об`єкта відвідування 05.10.2018.
18. На підставі акта інспекційного відвідування щодо порушень ТОВ "Павлоградінвестгруп" законодавства про працю 25.10.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664.
19. Постановою про накладення штрафу вирішено накласти на ТОВ "Павлоградінвестбуд" штраф у розмірі 446760,00 грн на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України. Зазначена сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанови. Строк пред`явлення постанови до виконання до 25.01.2019 (включно). Постанову про накладення штрафу надіслано листом з повідомленням про вручення 26.10.2018.
20. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
21. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки позапланової перевірки, які оформлені актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, №ДН1537/739/АВ від 05.10.2018 не відповідають дійсності та обставинам подій, а ТОВ "Павлоградінвестбуд" не було допущено порушення законодавства про працю. Позивач звертає увагу, що підставою для проведення інспекційного відвідування було направлення на проведення інспекційного відвідування №118 від 02.10.2018, яке було складено відповідно до наказу №817-І від 02.10.2018 та за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року. З ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 були укладені цивільно-правові договори, які не перевищували терміну дії більше року. Інспекційне відвідування ТОВ "Павлоградінвестбуд" є незаконним та безпідставним, оскільки при його проведенні не було враховано умови розпорядження Кабінету Міністрів України №649-р від 05.09.2018.
22. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1537/739/АВ/ТД-ФС/664 від 25.10.2018 є законною та обґрунтованою, складеною на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства, підстави для її скасування відсутні. При проведенні інспекційного відвідування Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підставою для проведення інспекційного відвідування слугував лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.09.2018 №1711/5.8/19, тому посилання позивача на розпорядження Кабінету Міністрів України №649-з від 05.09.2018 є помилковим. Помилковими є посилання позивача на норми Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №390 від 02.07.2012, оскільки даний нормативно-правовий акт втратив чинність 29.07.2017. Інспекційне відвідування ТОВ "Павлоградінвестбуд" було проведено відповідно до положень Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
23. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що укладеними договорами та актами прийому-передачі виконаних робіт не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Зазначені в акті особи підпорядковувались видам внутрішнього трудового розпорядку. Предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Обов`язки з охорони будь-яких об`єктів можливо виконувати лише перебуваючи у трудових відносинах з підприємством. Враховуючи відсутність порушення органом Держпраці порядку проведення інспекційного відвідування позивача, а також встановлення факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
24. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що такі ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а висновки судів не відповідають обставинам справи. Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що договори, укладені з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, є трудовими договорами (у таких не передбачені обовязки для вказаних осіб бути присутніми у визначені робочі години, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, відсутній обовязок підприємства забезпечувати виконавців матеріально-технічною базою, не передбачено регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу). Відповідачем не проводилось опитування виконавців даних договорів та не зясовувалось питання порушення їх прав. Спір щодо правомірності укладеного договору повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Суди попередніх інстанцій неналежно оцінили докази у даній справі, а саме: цивільно-правові договори, акти здачі-приймання виконання робіт. За підсумками виконання договору про надання послуг замовник отримує від виконавця не сам результат, а певні дії. В наданих актах здачі-приймання виконання робіт зазначено, що роботи згідно з цивільно-правовим договором виконано якісно і в повному обсязі. Надання послуг не може вимірюватися обсягом роботи, якщо послуга споживається по мірі надання.
25. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними, обґрунтованими та ухваленими з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак відсутні підстави для їх скасування.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
27. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
29. За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
30. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
31. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
32. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
33. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
34. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).
35. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
36. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 24.12.2019 у справі №823/1167/16, від 05.02.2020 у справі №620/3913/18, від 06.02.2020 у справі №0840/3690/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18.
37. В той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України).
38. Згідно із статтею 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
39. Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи) держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
40. У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору.
41. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
42. Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
43. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
44. Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
45. В той же час, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
46. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
47. При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.