ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2020 року
Київ
справа №826/4721/15
адміністративне провадження №К/9901/26238/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року (головуючий суддя - Арсірій Р.О.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)
у справі №826/4721/15
за позовом Приватного виробничого підприємства "Квадро"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Приватне виробниче підприємство "Квадро" (далі - позивач, платник, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, в якому просило:
- скасувати податкове повідомлення - рішення "В4" №0000111502 від 03.03.2015, яким позивачу зменшено на 22 174 950 суму від`ємного значення суми податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові місяці.
В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначило, що надані ним первинні документи підтверджують реальність виконання умов договору, укладеного з ТОВ "Сан-Ріо" у періоді, що перевірявся, а також вказало, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення контролюючого органу ґрунтується лише на встановлених порушеннях податкового законодавства, що вчинені контрагентом позивача, а не самим позивачем та факт наявності таких порушень викликає сумнів.
Постановою Окружного адміністративного суду України від 18 травня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 03 березня 2015 року №0000111502;
- присуджено з Державного бюджету України на користь Приватного виробничого підприємства "Квадро" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Підприємство здійснювало витрати на придбання у ТОВ "Сан-Ріо" товарів з метою використання їх у власній господарській діяльності. Спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б підтверджували виконання договору поставки, а саме: копії розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням товарів/послуг та копії довіреностей, що підтверджують факт відправки та отримання товарів, що не дає можливості встановити правомірність відображення позивачем у податковій декларації за вересень 2014 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Сан-Ріо", а також те, що спірні операції дійсно виконувались.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2016 року касаційну скаргу Приватного виробничого підприємства "Квадро" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 травня 2015 року та Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2015 року у справі №826/4721/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив, що в даному випадку, враховуючи специфіку придбаних у контрагентів товарів (соняшнику), судовим інстанціям слід було перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості позивача та його постачальників щодо можливості виконання обумовлених договорами поставок як самостійно позивачем так і його контрагентами, як-от - наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб`єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв`язку, управлінські витрати тощо), або ж залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення витрат, пов`язаних із таким залученням. Реальність потребує також з`ясування того факту, чи справді товари (послуги/роботи) отримано від вказаних у первинних документах постачальників. Для цього треба встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими контрагентами, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків. При цьому варто мати на увазі, що якщо під час розгляду справи буде встановлено, що відповідні товари справді придбавались позивачем, але не в тих осіб, що зазначені в первинних документах, то такі документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право підприємства на податковий кредит з податку на додану вартість. Також, суд касаційної інстанції зазначив, що судам попередніх інстанцій необхідно належним чином з`ясувати рух коштів по рахунку позивача та первинні документи, якими підтверджено оплату позивачем товару по господарських операціях з ТОВ "Сан-Ріо".
За результатами нового розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 03 березня 2015 року №0000111502;
- судові витрати в сумі 487, 20 грн присуджено на користь Приватного виробничого підприємства "Квадро" за рахунок Державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Підприємство здійснювало витрати на придбання у ТОВ "Сан-Ріо" товарів з метою використання їх у власній господарській діяльності, спірні господарські операції відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено жодного доказу неможливості здійснення поставки товарів на адресу позивача, не враховано жодного мотиву та висновку Вищого адміністративного суду України, зокрема, щодо наявності у контрагента позивача можливості виконання умов спірних договорів з урахуванням достатньої кількості кваліфікованого персоналу та основних фондів, а також не вжито жодних заходів з метою допиту вказаних судом касаційної інстанції свідків.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача у період з 17.02.2015 по 20.02.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за вересень 2014 року (том 1, а.с. 34-42).
За результатами перевірки складено акт №360/1-26-50-15-20-24126303 від 20.02.2015 (далі - Акт перевірки), в якому зазначено про порушення позивачем вимог:
- пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до: завищення податкових зобов`язань на суму 17 779 858 грн; завищення податкового кредиту на суму 39 954 808 грн; завищення від`ємного значення (p. 19) на суму 22 174 950 грн; завищення залишку від`ємного значення (р. 24) на суму 329 076 грн.
На підставі Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111502 від 03 березня 2015 року, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2014 року на суму 22 174 950 грн.
Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про відсутність реального виконання угод, укладених між позивачем та ТОВ "Сан-Ріо" у періоді, що перевірявся, оскільки останні реально не виконувались, а були спрямовані на мінімізацію податкових зобов`язань Підприємства.
Відповідно до 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).
На думку колегії суддів, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають виходячи з наступного.