ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №711/8370/18
адміністративне провадження №К/9901/16487/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Черкаської міської ради
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Паламаря П.Г. від 25.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючої судді Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В. від 08.05.2019
у справі № 711/8370/18
за позовом ОСОБА_1
до Черкаської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Черкаської міської ради (далі також - відповідач), в якому просив: визнати бездіяльність Черкаської міської ради протиправною та зобов`язати скасувати рішення від 12.04.2018 № 2-3290 "Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 (вільна земельна ділянка)"; зобов`язати Черкаську міську раду прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням всіх умов, визначених законодавством і прийняття такого рішення згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України "Про затвердження проекту землеустрою" та безоплатної передачі земельної ділянки в оренду під металевий гараж площею 0.0021 га біля будинку АДРЕСА_1 згідно зі статтею 121 Земельного кодексу України, що не передбачає права Черкаської міської ради діяти на власний розсуд.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Черкаської міської ради та скасовано рішення від 12.04.2018 № 2-3290 "Про відмову в передачі громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 (вільна земельна ділянка)"; зобов`язано Черкаську міську раду прийняти рішення "Про затвердження проекту землеустрою" на користь ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки на розташування тимчасового гаражу площею 0,0021 га за адресою: АДРЕСА_1 .
3. 11.06.2019 до Верховного Суду від відповідача надійшла касаційна скарга на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, в якій просить такі скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
5. 17.07.2019 від позивача до Верхового Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у розгляді касаційної скарги і закрити касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи з ураженням опорно-рухового апарату, захворювання якого пов`язано з виконанням військового обов`язку по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК №1 серії 10ААВ № 854788 та посвідченням серії НОМЕР_1 .
7. Позивач з 30.07.2013 зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 . Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 позивач є власником автомобіля Renault Daster, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
9. 12.02.2018 позивач звернувся до Черкаської міської ради з заявою, у якій просив затвердити документацію із землеустрою та надати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0021 га в оренду строком на 25 років для будівництва індивідуального металевого гаража.
10. Відповідно до Генерального плану міста Черкаси на земельній ділянці, на якій ОСОБА_1 бажає розмістити тимчасовий гараж, передбачені зелені насадження загального користування, однак відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням міськради від 04.12.2014 року №2-513, дана земельна ділянка належить до рекреаційної зони "Р-4п", яка передбачає такий супутній вид використання як окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки.
11. У відповідності до висновку від 11.10.2017 № 5627 Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0021 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_1 строком на 25 років для будівництва гаражу, відповідає вимогам нормативних актів.
12. 12.04.2018 Черкаською міською радою прийнято рішення №2-3290 "Про відмову в передачі гр. ОСОБА_1 земельної ділянки в оренду".
13. Пунктом 1 вказаного рішення зазначено, що згідно з висновком управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування від 29.12.2016 № 54660-в на земельну ділянку по АДРЕСА_1 містобудівні обмеження щодо землекористування відсутні. Відповідно до генерального плану міста, затвердженого і рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, на вищезазначеній земельній ділянці передбачені зелені насадження загального користування. Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка належить до рекреаційної зони "Р-4п" - серед супутніх видів використання є "окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки".
14. Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а земельна ділянка, на яку він претендує, знаходиться серед вже існуючих гаражів.
16. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що згідно з Генеральним планом міста Черкаси біля будинка, де бажає позивач розмістити гараж, мають бути зелені насадження.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржуване рішення від 12.04.2018 № 2-3290 Черкаська міська рада прийняла із порушенням норм Земельного кодексу України, оскільки в такому не наведено мотиви відмови невідповідності проекту землеустрою вимогам законів та інших нормативно-правових актів. Враховуючи наявність в матеріалах справи висновку щодо відповідності проекту землеустрою вимогам законів, суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
18. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що такі ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, при прийнятті оскаржуваних рішень суди помилково керуються положеннями статті 118 Земельного кодексу України, проте зазначена стаття регулює процедуру затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в оренду. Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався положеннями статті 134 Земельного кодексу України.
19. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у розгляді касаційної скарги та закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що касаційна скарга подана з порушенням вимог пунктів 2, 3, 7, 8 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. У касаційній скарзі не вказаний перелік додатків, які додані до неї, та не зазначена дата її складання. Окрім цього, Вищий адміністративний суд України сформував висновок у справі №711/1475/15-а щодо питання правильного застосування норм права, порушеного у касаційній скарзі, тому застосуванню підлягають пункти 1, 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (відмова у відкритті касаційного провадження), а також пункти 2, 3 частини 1 статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України (закриття касаційного провадження).
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Вирішуючи клопотання позивача про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 339 КАС України у зв`язку із тим, що касаційна скарга підписана Житніковою Т.Ф., яка не має права її підписувати, оскільки така довіреності на представництво інтересів відповідача не надала (під час розгляду справи представником відповідача був Луговський О.С.) та суди попередніх інстанцій не вирішували питання про її права та обовязки, колегія суддів зазначає наступне.
22. Відповідно до положень частини першої статті 339 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на час подання касаційної скарги до суду) суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо:
1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;
2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
23. Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020.
24. Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
25. Нормами частин третьої, четвертої статті 55 КАС України визначено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.
26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
27. Згідно з частиною третьою даної статті довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
28. Частиною восьмою статі 59 КАС України встановлено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
29. Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що право на подання і підписання касаційної скарги касаційної скарги у даній справі має особисто керівник або представник на підставі довіреності; на момент подання касаційної скарги нормами Конституції України та КАС України було передбачено, що представником відповідача може бути уповноважена особа, яка діє на підставі довіреності, виданої за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
30. Касаційна скарга Черкаської міської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 у даній справі підписана Житніковою Т.А., яка діє на підставі довіреності №367-01-21 від 31.05.2019, підписаної міським головою Черкаської міської ради Бондаренком А.В.
31. Так, зі змісту даної довіреності вбачається, що Черкаська міська рада в особі міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича уповноважує головного спеціаліста-юрисконсульта відділу судового супроводу юридичного управління Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Житнікову Т.А. (...) представляти інтереси Черкаської міської ради в (...) Верховному Суді (...) при вирішенні будь-яких питань, що стосуються довірителя. (...) Представнику надається (...) право апеляційного та касаційного оскарження рішень, ухвал, постанов суду, в тому числі з правом підпису апеляційних та касаційних скарг. Довіреність дійсна до 30.06.2019.
32. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Черкаської міської ради, оскільки така подана Житніковою Т.А., яка є представником відповідача та повноваження якої підтверджені належною довіреністю.
33. Доводи позивача щодо невідповідності касаційної скарги вимогам пунктів 2 (не містить повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності), 3 (надані не копії оскаржуваних судових рішень, а світлокопії), 7 (не вказана дата отримання копії судового рішення, що оскаржується), 8 (не вказаний перелік матеріалів, що додаються) частини другої статті 330 КАС України, а також щодо незазначення у касаційній скарзі дати її складання, колегія суддів відхиляє, оскільки суд, вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження у даній справі, здійснив перевірку касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України та встановив її відповідність такій, що, зокрема, зазначено в ухвалі Верховного Суду від 24.06.2019 у даній справі.
34. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що вимоги пункту 2 та 8 частини другої вказаної статті виконані особою, яка подала касаційну скаргу, у повному обсязі. Також колегія суддів зауважує, що у касаційній скарзі зазначена дата її складання, а саме: " 05.06.2019". Щодо невиконання пункту 7 частини другої статті 330 КАС України, а саме незазначення дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, колегія суддів зазначає, що з долученого до касаційної скарги супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду №711/8370/18/26672/2019 від 08.05.2019, згідно з яким сторонам у даній справі скеровано копію постанови від 08.05.2019 у справі №711/8370/18, такий зареєстровано відділом організаційного забезпечення 14.05.2019, відтак відповідачем отримано копію не пізніше вказаної дати. Колегія суддів звертає увагу, що незазначення конкретної дати отримання судового рішення у даному випадку не впливає на правильність висновку суду, що касаційну скаргу скеровано відповідачем до Верховного Суду засобами поштового звязку у межах строку, передбаченого КАС України, для подання касаційної скарги, а відтак дана підстава, як і зазначення позивачем про недотримання відповідачем пункту 3 частини другої статті 330 КАС України у звязку із тим, що відповідачем надані не копії оскаржуваних судових рішень, а світлокопії, не може свідчити про наявність підстав, які перешкоджали відкриттю провадження у даній справі, та є проявом формалізму, який обмежує право особи на розгляд її справи судом.
35. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду, зокрема із касаційною скаргою, може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
36. Щодо доводів позивача, що Вищий адміністративний суд України сформував висновок у справі №711/1475/15-а щодо питання правильного застосування норм права, порушеного у касаційній скарзі, тому застосуванню підлягають пункти перший та другий частини другої статті 333 КАС України, колегія суддів зауважує, що питання наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження також вирішувалось судом під час постановлення ухвали Верховного Суду від 24.06.2019 про відкриття провадження у даній справі та суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
37. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком або правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
38. Як вбачається із рішень судів у справі №711/1475/15-а, позивач звернувся до суду із позовом про визнання рішення Черкаської міської ради від 05.02.2015 №2-852 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки гр. ОСОБА_1 " таким, що не відповідає Конституції та законам України, обмежує права і пільги інваліда війни, передбачені положеннями пункту 20 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та його скасування; визнання протизаконними дії посадових осіб Черкаської міськради, які готували зазначене рішення; зобовязання Черкаської міської ради прийняти рішення, яким надати позивачу дозвіл на утримання тимчасового гаражу площею 0,0021 га для автомобіля поблизу місця проживання на підставі заяви від 25.09.2014; скасування рішення Придніпровської райради від 21.05.2003 №224 (протокол №2 від 19.05.2003).