ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2020 року
Київ
справа №826/24893/15
адміністративне провадження №К/9901/12111/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н. В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року (головуючий суддя - Старова Н.Е., судді - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)
у справі № 826/24893/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3
про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві (далі - відповідач, ГУДМС в м.Києві), треті особи: ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), в якому просив:
- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати відповідача скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі АДРЕСА_1 ;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року скасовано, та прийнято ухвалу, якою провадження у справі закрито.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, оскільки, реєстрація ОСОБА_2 за вказаною адресою була проведена на підставі договору дарування частини зазначеної квартири - як власника, то відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України такий спір суди розглядають в порядку цивільного судочинства про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Відтак, дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, тобто компетенція адміністративних судів, встановлена ч.1 ст.17 КАС України, на цей спір не поширюється.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
04 квітня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції в іншому складі суду.
В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов протиправного висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства. Так, скаржник вважає, що, оскільки відповідачем не доведено в судовому порядку правомірність бездіяльності щодо скасування реєстрації місця проживання третьої особи, то наявні підстави для розгляду в порядку адміністративного судочинства позову про визнання в судовому порядку неправомірною бездіяльності відповідача щодо скасування реєстрації місця проживання третьої особи та зобов`язання відповідача скасувати реєстрацію місця проживання третьої особи та задоволення позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Сторонами по справі відзивів чи заперечень на дану касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2020 року зазначену касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_1, перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 (батько позивача) - 1/2 частина, ОСОБА_1 (позивача) - 3/8 частини та ОСОБА_2 (третьої особи) - 1/8 частина.
06 жовтня 2015 року позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в м.Києві із скаргою, в якій повідомив, що з довідки ЖЕК № 402 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району" /форма 3/ від 23 вересня 2015 року № 3552 він дізнався, що за адресою: АДРЕСА_1, працівниками підпорядкованого відповідачу територіального підрозділу - Дніпровського районного відділу було зареєстровано місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди інших співвласників квартири.
У зв`язку із зазначеними обставинами, у своїй скарзі позивач просив вжити заходів щодо скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2, у квартирі АДРЕСА_1 .
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві від 15 жовтня 2015 року № 1-16/С-1210-15 позивача було повідомлено, що 03 липня 2012 року ОСОБА_2 був зареєстрований у вищевказаній квартирі, згідно його заяви на підставі договору дарування частини зазначеної квартири.
З посиланням на ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", відповідачем було відмовлено у скасуванні реєстрації ОСОБА_2, оскільки реєстрація його місця проживання була проведена згідно Закону.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Частина 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.