Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 127/7548/15-к
провадження № 51-426км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Анісімова Г.М., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю.В.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
виправданого ОСОБА_1,
захисника Горбового В.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020000000339, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 07 травня 2019 року визнав невинуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України та виправдав у зв`язку з не доведенням вчинення останнім інкримінованого йому злочину.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що, працюючи на посаді головного експерта відділу повернення проблемної заборгованості управління пізнього збору заборгованості фізичних осіб Департаменту проблемної заборгованості роздрібних клієнтів ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", являючись службовою особою юридичної особи приватного права, будучи суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, 03 грудня 2014 року, приблизно о 18.00 год в салоні автомобіля поблизу будинку № 52 по вул. Грушевського в м. Вінниці, з корисливих мотивів одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 500 доларів США за припинення процедури реалізації житлового будинку та земельної ділянки.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2019 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з судом першої інстанції щодо недопустимості всіх матеріалів негласних слідчих дій виключно у зв`язку з тим, що було порушено вимоги ст. 290 КПК України стосовно відкриття матеріалів, які слугували підставою для проведення цих дій, стороні захисту. На думку сторони обвинувачення, такий висновок судів не узгоджується з правовим висновком Великої палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 6406847/15-к. У касаційній скарзі вказано, що розсекречені матеріали, які слугували підставою для проведення НСРД, були отримані прокурором під час судового розгляду в 2019 році, після чого одразу відкриті стороні захисту. Захист мав достатньо часу та можливостей для їх вивчення та формування правової позиції, тому прокурор вважає, що вимоги ст. 290 КПК України порушено не було.
Також прокурор вважає, що суди безпідставно не взяли до уваги інших доказів, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 стосовно впливу на рішення кредитного комітету та визначення способу і методу задоволення вимог кредитора ПАТ "Райфайзен Банк Аваль".
Зазначені порушення сторона обвинувачення вважає істотними й такими, що мали наслідком незастосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню, а саме положень ч. 3 ст. 368-3 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Виправданий та захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За частиною 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України.
Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК Українивбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, наводяться докази, що спростовують її доводи. У цьому кримінальному провадженні зазначені вимоги закону апеляційним судом виконано.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368-3 КК України, виходив з того, що не було доведено вчинення ним інкримінованого злочину.
Зокрема, судом першої інстанції було визнано недопустимими докази, підставами допустимості яких були: постанова старшого прокурора відділу прокуратури Вінницької області Захарчука С.П. №21/2-1959т від 02 грудня 2014 року про контроль за вчиненням злочину в кримінальному провадженні №12014020000000399, ухвала слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області №0-2929 т від 06 грудня 2014 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_1 ; доручення старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Касяна В.В. №5/1116т від 02 грудня 2014 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України в кримінальному провадженні №12014020000000339 відносно ОСОБА_1 ; клопотання старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області Касяна В.В. про проведення негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальному провадженні №12014020000000339 відносно ОСОБА_1, оскільки ці документи не були відкриті стороні захисту в порядку ч. 1 ст. 290 КПК України.
У зв`язку з цим, крім інших, недопустимими були визнані такі докази як:протокол від 04 грудня 2014 року за результатами проведення контролю за вчиненням злочину (т.3 а.с. 89); протокол від 11 грудня 2014 року за результатами проведення контролю за вчиненням злочину (т.3 а.с. 90-98); протокол від 12 грудня 2014 року за результатами проведення контролю за вчиненням злочину, а також оптичний диск з відповідними записами (т.3 а.с. 99-108).