Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 520/6779/15-ц
провадження № 61-37846св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2015 року у складі судді Маломуж А. І. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -ПАТ) "УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 05 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого, згідно з яким останньому надано кредит у розмірі 98 000 доларів США зі строком повернення не пізніше 05 березня 2028 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних.
Для забезпечення виконання умов кредитного договору в цей же день між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно з яким остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору в повному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконанням умов договору про надання споживчого кредиту у позичальника, станом на 21 квітня 2015 року, утворилась заборгованість у сумі 73 425,76 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21 квітня 2015 року становить 1 634 045,28 грн та пені в сумі 44 754,01 грн, які банк просив стягнути солідарно з боржника та з поручителя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 05 березня 2007 року в сумі 73 425,76 доларів США, з яких: 64 935 доларів США - кредитна заборгованість, 8 490,76 доларів США - заборгованість за процентами та пені в сумі 44 754,01 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 554, 1054 ЦК України відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань, зокрема у частині своєчасного погашення заборгованості за кредитом і нарахованими за ним процентами, не виконав, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню як з боржника так і з поручителя в солідарному порядку.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2015 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази про отримання позичальником кредиту в іноземній валюті, тобто позивач не довів факт надання грошових коштів за кредитним договором саме в тому розмірі і в тій валюті, що вказані в позовній заяві. Наданий банком розрахунок заборгованості не підтверджує реальний розмір заборгованості, оскільки не підтверджений первинними документами, оформленими відповідно до вимог законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Також банком за деякі періоди незаконно нараховувалися проценти за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою 25 %, оскільки умовами кредитного договору узгоджено порядок зміни розміру процентної ставки, зокрема шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа позичальнику про встановлення нової процентної ставки, однак ніяких листів від банку позичальник не отримував. Заявник вважає, що у банка не виникло права на звернення до суду з указаним позовом, оскільки умовами кредитного договору передбачено, що таке право виникає у банка лише при попередньому повідомленні позичальника про дострокове повернення кредиту шляхом направлення такої вимоги цінним листом з описом та повідомленням про вручення, що не було зроблено банком. Також заявник зазначає, що банк не мав права надавати кредит у іноземній валюті, оскільки в нього не було відповідного дозволу (ліцензії) Національного банку України. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку щодо стягнення заборгованості з поручителя, оскільки така порука припинилась на підставі частини першої статті 559 ЦК України, оскільки банк в порушення умов договору поруки (пункт 2.1), нараховував проценти за підвищеною процентною ставкою, на що поручитель згоди не надавав, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності. Також заявник зазначає, що його не було належним чином повідомлено апеляційним судом про час та місце розгляду його апеляційної скарги, чим було порушено його право на участь у судовому засіданні.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу № 520/6779/15-ц за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційного скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що 05 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно з яким останньому надано кредит у розмірі 98 000 доларів США зі строком повернення не пізніше 05 березня 2028 року та сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 %.
Для забезпечення зобов`язань за вищевказаним договором 05 березня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з яким остання поручилася за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.
Згідно розрахунку наданого ПАТ "УкрСиббанк" у ОСОБА_1, станом на 21 квітня 2015 року, існує заборгованість за договором про надання споживчого кредиту, з урахуванням процентів за користування кредитом, у сумі 73 425,76 доларів США, що за курсом НБУ, станом на 21 квітня 2015 року, становить 1 634 045,28 грн та пені в сумі 44 754,01 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.