ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 336/992/18
провадження № 61-43878 ск 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2,
заінтересовані особи: ОСОБА_3, Відділ по Шевченківському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року в складі колегії суддів Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернулася в суд із заявою, в якій просила видати обмежувальний припис строком на 6 місяців стосовно ОСОБА_3, громадянина Турецької Республіки, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме:
- заборонити йому перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити відповідачеві наближатися на відстань ближче 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_2 ;
- заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_2 або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто й через третіх осіб.
В обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 09 березня 2013 року до 28 лютого 2018 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 і до серпня 2016 року проживали сім`єю на території самопроголошеної Турецької Республіки Кіпр, від шлюбу мають дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2017 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 разом із матір`ю.
Протягом спільного проживання ОСОБА_3 систематично вчиняв домашнє насильство: морально принижував позивача й дочку, застосовував фізичне та економічне насильство, залучав своїх батьків для застосування морального тиску на них.
У зв`язку з вищенаведеним, вона з дочкою були вимушені повернутись до України. Маючи можливість регулярно приїздити в Україну для побачень з дитиною, ОСОБА_3 поводить себе агресивно, постійно погрожує їй фізичним знищенням, застосовує моральне приниження, фізичне насильство, а також насильство шляхом погроз через мобільний зв`язок.
07 січня 2018 року під час зустрічі ОСОБА_3 в присутності дитини поводив себе агресивно, погрожував знищенням, розправою, вибив з її рук мобільний телефон, вдарив рукою дитину ОСОБА_2 по голові.
12 лютого 2018 року Дніпровським ВП ГУНП в Запорізькій області відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 296 КК України.
Із приводу домашнього насильства ОСОБА_1 13 січня 2018 року звернулася до Запорізької обласної громадської організації "Об`єднання психологів та психоаналітиків "Взаємодія" із заявою про вчинення насильства в сім`ї, де отримує психологічну допомогу. Дитина ОСОБА_2 лікується у невролога та отримує психологічну допомогу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2018 року заяву задоволено, видано обмежувальний припис строком на 6 місяців стосовно ОСОБА_3, громадянина Турецької Республіки, яким визначено заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов`язки, а саме:
- заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонено наближатися на відстань ближче 100 м до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_2 ;
- заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалими особами ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_2 або контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.
Суд першої інстанції виходив з доведеності необхідності встановлення вказаних обмежень щодо ОСОБА_3, а саме вчинення ним фізичного, психологічного та економічного насильства над колишньою дружиною й дочкою.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_6, задоволено, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Апеляційний суд виходив із того, що заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник не були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання в суді першої інстанції, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відмовляючи в задоволенні заяви по суті, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявник не надала судам належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог і того факту, що вона зверталася до компетентних органів із метою вирішення питання про вчинення насильства кривдником щодо неї з дитиною.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
03 вересня 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Указує, що висновок апеляційного суду про недоведеність вимог заяви не ґрунтується на обставинах справи, відповідно до яких батько постійно здійснює домашнє насильство на дитиною та колишньою дружиною.
Відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив заінтересованої особи на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 09 березня 2013 року до 28 лютого 2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 19 вересня 2017 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 з матір`ю ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 лютого 2018 року Дніпровським ВП ГУНП в Запорізькій області відкрито кримінальне провадження № 12018080050000516 за фактом вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ознаками, передбаченими частиною першою статті 296 КК України (хуліганство).
У фабулі вказаного провадження зазначено, що "03 лютого 2018 року до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою звернулась ОСОБА_1, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності її чоловіка ОСОБА_3, котрий 07 січня 2018 року в період часу з 16:00 до 16:40, знаходячись в приміщенні ресторану швидкого харчування "Макдональдс", розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 218А, з мотивів явної неповаги до суспільства, наніс удари дружині та спільній дитині".
Указане досудове розслідування не закінчено, винним ОСОБА_3 не визнано та до відповідальності не притягнуто.
ОСОБА_1 звернулася до Запорізької громадської організації об`єднання психологів та психоаналітиків "Взаємодія" із заявою про вчинення насильства в сім`ї щодо вчинення ОСОБА_3 психологічного та фізичного насильства відносно ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_2, де вони отримують психологічну допомогу.
13 січня 2018 року вказаною організацією складено "Акт отримання усної заяви та повідомлення про вчинення насильства в сім`ї або реальну загрозу його вчинення". З даним актом ОСОБА_3 не ознайомлений.
ОСОБА_2 перебуває на лікуванні у невролога з діагнозом - неврастенічний синдром судом, зроблений на підставі ксерокопії аркуша з історії розвитку дитини, який містить лише один запис невролога 11 січня 2018 року про те, що зі слів матері нервозність з`явилась 07 січня 2018 року після удару в лобову область.
У матеріалах справи відсутні відомості, що ОСОБА_3 виносилися попередження про, зокрема, неналежне виконання батьківських обов`язків і його поведінка не була предметом розгляду компетентних органів.
Відповідно до листа Служби у справах дітей Відділу по Шевченківському району служби в справах дітей Запорізької міської ради наданої від 27 червня 2018 року № 311-07/724 ОСОБА_1 до відділу з питань вчинення домашнього насильства її чоловіком ОСОБА_3 та надання їй допомоги й захисту від проявів насильства особисто не зверталась.
У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту належного повідомлення заінтересованої особи та її представника про дату, час і місце проведення судового засідання в суді першої інстанції.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.
Пунктом 1 частини першої статті 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".