ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2020 року
Київ
справа №820/3684/16
адміністративне провадження №К/9901/30914/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 (суддя Зінченко А.В.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (Головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Григоров А.М., Подобайло З.І.)
у справі № 820/3684/16
за позовом ОСОБА_1
до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області та в.о. начальника Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області Воловик Людмили Василівни
про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач 1 Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області) та в.о. начальника Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області Воловик Людмили Василівни (далі - відповідач 2), в якому просив суд визнати протиправними та незаконними податкові повідомлення-рішення № 0005611700, № 0005621700.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у податкового органу не було права на проведення перевірки на підставі заяви ОСОБА_2 . Пояснення, які наявні в матеріалах справи надані позивачем під тиском посадових осіб контролюючого органу, в зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до органів прокуратури зі скаргами про притягнення посадових осіб контролюючого органу до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 364 Кримінального кодексу України. Трудових відносин з ОСОБА_2 позивач не має. Факт оренди земельних часток (паїв) податковим органом не доведено.
Відповідач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржуване судове рішення законним, обґрунтованим, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 13.11.2015 року по 19.11.2015, на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України посадовими особами контролюючого органу проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації за період з 01.01.2012 по 19.11.2015.
Результати перевірки оформлені актом від 26.11.2015 року № 179/17-2620320052. У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів: пункту 167.1 статті 167, підпунктів 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України; пунктів 1.1. -1.2, пункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України; наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку"; пунктів 1,4 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
На підставі висновків вказаного акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення від 09.12.2015 № 0005621700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору на 180,00 грн. та нараховано штрафну санкцію у розмірі 94,50 грн та № 0005611700, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 1735, 20 грн та штрафні санкції у розмірі 1438,80 грн.
З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугували висновки контролюючого органу про те, що позивач у перевіряємому періоді до підприємницької діяльності залучав найманого працівника ОСОБА_2 для допомоги по господарству та за період з 01.07.2014 по 31.03.2015 виплачував заробітну плату в розмірі 1500,00 грн на місяць. За період з серпня 2014 року по березень 2015 року по даним перевірки сума нарахованої заробітної плати складає 12000,00 грн, сума податку на доходи фізичних осіб становить 1735,20 грн. Окрім того перевіркою встановлено, що позивач для ведення сільськогосподарського виробництва орендував у громадян земельні паї, в результаті чого нараховував та виплачував орендну плату, але за 2015 рік податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з орендної плати, нараховані в жовтні 2015 року, станом на 19.11.2015 року не перераховано до бюджету, а також не подано податкові розрахунки за формою 1 ДФ про суму фактично нарахованого (виплаченого) доходу найманим працівникам та виплаченого доходу за ознакою 101 (сума заробітної плати) та нарахованого і перерахованого податку на доходи фізичних осіб, та нарахованого (перерахованого) військового збору.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 78.1.13. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка проводиться у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.
Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.