ПОСТАНОВА
Іменем України
14 квітня 2020 року
Київ
справа №826/12576/15
касаційні провадження №К/9901/26385/18, К/9901/26387/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" та Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2016 (головуючий суддя - Іщук І.О., судді - Погрібніченко І.М., Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 (головуючий судді - Чаку Є.В., судді - Шелест С.Б., Літвіна Н.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельного підприємства "Агропереробка" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" подало до суду позов до ДФС України, в якому просило:
визнати нечинним: рішення ДФС України від 16.04.2015 №7967/6/99-99-10-01-02-25 про результати розгляду повторної скарги ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 14.11.2014 № 0000552251 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств; рішення ДФС України від 16.04.2015 №7967/6/99-99-10-01-02-25 про результати розгляду повторної скарги ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі від 14.11.2014 № 0000562251 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість;
зобов`язати ДФС України прийняти рішення про залишення без розгляду скарги ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2014 № 0000552251 та № 0000562251 на суму узгоджених унаслідок застосування податкового компромісу податкових зобов`язань.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що після залишення ГУ ДФС у Рівненській області його скарги на податкові повідомлення-рішення від 14.11.2014 № 0000552251 та № 0000562251 без задоволення, 19.02.2015 він звернувся зі скаргою на ці податкові повідомлення-рішення до ДФС України. Після цього, керуючись підрозділом 9-2 "Особливості уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, позивач 31.03.2015 звернувся до ДПІ у Рівненському районі із заявою про намір досягнення податкового компромісу щодо податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 14.11.2014 № 0000552251 та № 0000562251. З огляду на перебування скарги на розгляді ДФС України, позивач одночасно з подачею заяви про застосування податкового компромісу письмовим повідомленням від 31.03.2015 № 175 проінформував про це ДФС України. На підставі рішення ДПІ у Рівненському районі від 10.04.2015 № 2498 позивач сплатив 10.04.2015 у відповідності до вимог пункту 2 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України 5 відсотків від суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, отже, податковий компроміс було досягнуто. Проте відповідач у порушення вимог пункту 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" цього кодексу та наказу ДФС України від 17.01.2015 № 13, яким затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, не залишив скаргу без розгляду, а розглянув її по суті та залишив без задоволення, а податкові повідомлення-рішення, щодо яких досягнуто податкового компромісу, - без змін. Оскаржувані рішення є протиправними, оскільки відповідач фактично не визнає узгодження грошових зобов`язань, щодо яких досягнуто податкового компромісу.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 23.02.2016 задовольнив позов частково, визнав протиправним та скасував рішення ДФС України від 16.04.2015№79 67/6/99-99-10-01-02-25 про результати розгляду повторної скарги ТОВ "Виробничо-торгівельного підприємства Агропереробка" від 19.02.2015 № 96 в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000552251 в сумі 166676 грн з податку на прибуток та в сумі 41699 грн зі штрафних (фінансових) санкцій з цього податку та в частині залишення без задоволення скарги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000562251 в сумі 33207 грн з податку на додану вартість та в сумі 8302 грн зі штрафних (фінансових) санкцій з цього податку. У задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.07.2016 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2016.
Задовольняючи позов в частині вимог щодо оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач, до якого позивач подав скаргу на податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, після отримання повідомлення позивача про його звернення під час процедури адміністративного оскарження до контролюючого органу із заявою про намір досягнути податковий компроміс щодо частини грошових зобов`язань за цими податковими повідомленнями-рішеннями, мав залишити скаргу щодо грошових зобов`язань, до яких застосовано податковий компроміс, без розгляду. Натомість відповідач у порушення норм чинного законодавства розглянув скаргу по суті.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про залишення скарги щодо податкових повідомлень-рішень про визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість в частинах, щодо яких досягнуто податкового компромісу, без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що такі повноваження контролюючого органу є його дискреційними повноваженнями, на які суд впливати не може.
ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить змінити зазначені судові рішення та задовольнити позов повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку про протиправність оскаржуваного рішення в частинах унаслідок невиконання контролюючим органом вимог чинного законодавства щодо застосування під час адміністративної процедури розгляду скарги наслідків узгодження податкових зобов`язань платника податку під час досягнення податкового компромісу - залишення такої скарги без розгляду та скасувавши це рішення у відповідних частинах, мали зобов`язати контролюючий орган прийняти нове рішення.
ДФС України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували того факту, що на час прийняття оскаржуваного рішення у відповідача була відсутня інформація про досягнення податкового компромісу, оскільки повідомлення про це надійшло до відповідача тільки 20.04.2015, що підтверджується вхідним номером 64957/7 від 20.04.2015 та витягом з АІС "Управління документами".
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18.05.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Агропереробка", а ухвалою від 09.06.2016 - за касаційною скаргою ДФС України.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 13.04.2020 призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.04.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
ДПІ у Рівненському районі унаслідок перевірки ТОВ "Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.201 по 31.12.2013 склала податкові повідомлення-рішення від 14.11.2014, зокрема №0000552251 та № 000056225 про збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємств в сумі 671163,00 гривень та податку на додану вартість в сумі 43864,00 гривень.
Позивач оскаржив ці податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Рівненській області. ГУ ДФС у Рівненській області рішенням від 22.01.2015 №31/10с/17-00-10-04-04/121 про результати розгляду скарги залишив первинну скаргу позивача без задоволення, а зазначені податкові повідомлення-рішення - без змін.
Позивач 19.02.2015 подав до ДФС України повторну скаргу № 96.
На підставі підрозділу 9-2 "Особливості уточнення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України 31.03.2015 позивач звернувся до ДПІ у Рівненському районі із заявою про намір досягнути податковий компроміс щодо податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.11.2014 №0000552251 та №0000562251 з податку на прибуток підприємств в сумі 166676 грн та з податку на додану вартість в сумі 33207 грн.