Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 539/1451/18
провадження № 61-7343св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Сбербанк",
відповідач - Друга Лубенська державна нотаріальна контора Полтавської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, у складі судді Гудкова С. В., від 22 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниця Ю. В., Чумак О. В., від 05 березня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - АТ "Сбербанк") звернулося до суду із позовом до другої Лубенської державної нотаріальної контори Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Антекс" (далі - ТОВ "Антекс"), про скасування постанови щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії та щодо зобов`язання державного нотаріуса вчинити певну дію.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 24 квітня 2013 року між АТ "Сбербанк Росії", правонаступником якого є АТ "Сбербанк", та ТОВ "Антекс" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 03-В/13/75/ЮО на суму 150 000, 00 євро, з процентною ставкою 11,5 % річних, кінцевий строк повернення не пізніше 23 квітня 2015 року, та іпотечний договір № 03-В/13/75/ЮО/І.
У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Антекс" договірних зобов`язань виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 22 квітня 2015 року № 2195 запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, за рахунок якого задовольнити вимоги АТ "Дочірній банк Сбербанк Росії" на суму 155 937, 93 євро та 101 083, 77 грн.
З 19 червня 2015 року на примусовому виконанні у відділі ПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області перебувало виконавче провадження № 47887410 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса і актом державного виконавця від 25 липня 2017 року спірне майно передано стягувачу в рахунок погашення боргу.
05 березня 2017 року на підставі акту державного виконавця позивач звернувся до завідувача Другої Лубенської державної нотаріальної контори Полтавської області Іщенко Г. К. із заявою про вчинення нотаріальної та реєстраційної дій, а саме: видачі свідоцтва про передачу АТ "Сбербанк" майна в рахунок погашення боргу та реєстрації права власності на нерухоме майно.
З підстав застосування до АТ "Сбербанк" санкцій, залишивши поза увагою вид обмежувальних заходів, застосованих до позивача (запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов`язаних з банком осіб), відповідачем було відмовлено у видачі свідоцтва про передачу АТ "Сбербанк" нерухомого майна в рахунок погашення боргу та реєстрації права власності на нього.
АТ "Сбербанк" вважає, що зазначені вище заборони не стосуються проведення підсанкційними банками розрахунків, ініціаторами яких є клієнти цих банків, та наслідком яких не є порушення вищевказаних заборон, а тому дії відповідача є неправомірними та підлягають захисту у судовому порядку.
Із урахуванням зазначеного, АТ "Сбербанк" просило позов задовольнити, скасувати постанову завідувача Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г. К. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 березня 2018 року та зобов`язати на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу видати свідоцтво про передачу АТ "Сбербанк" наступного майна:
- нежитлове приміщення (будівля заводоуправління літ. "А-2" площею 1385,8 кв. м, у тому числі складові частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "3,а", крильце "3,а", крильце "4,а", підвал, площею 62,6 кв. м, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Комунарівська, 13/27, яке належить ТОВ "Антекс" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Ставицькою Л. Г., за реєстровим номером 4553. Право власності на нежитлове приміщення зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 22 березня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 30739753107, що передане АТ "Сбербанк" в іпотеку за іпотечним договором від 24 квітня 2013 року, зареєстрованим в реєстрі за № 464;
- земельну ділянку (кадастровий номер 5310700000:02:057:0008) площею 0,1653 га, що розташована на адресою: м. Лубни, вул.Комунарівська,13/27, яка є власністю ТОВ "Антекс" згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ номер 661726, виданим Лубенським міським відділом земельних ресурсів 28 грудня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Ставицькою Л. Г., за реєстровим номером 4557. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - підприємства іншої промисловості. Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 28 березня 2013 року (витяг з ДЗК "НВ-5300135872013 від 28 березня 2013 року). Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 квітня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38755553107, що передана АТ "Сбербанк" в іпотеку за іпотечним договором від 24 квітня 2013 року, зареєстрованим в реєстрі за № 464.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог АТ "Сбербанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дії державного нотаріуса Другої Лубенської державної нотаріальної контори щодо відмови у вчиненні нотаріальних дій були правомірними та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а саме, пункту 7 глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яким визначено, що в разі встановлення факту застосування санкцій, передбачених Законом України "Про санкції", до фізичних або юридичних осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії відповідно до статті 49 Закону України "Про нотаріат".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ "Сбербанк" залишено без задоволення, а рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що дії державного нотаріуса Другої Лубенської державної нотаріальної контори щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії є правомірними, оскільки закон пов`язує обов`язок нотаріуса відмовити у вчиненні нотаріальних дій у випадку застосування санкцій, передбачених статтею 4 Закону України "Про санкції", незалежно від їх виду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі АТ "Сбербанк" просить скасувати рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що нотаріус має право відмовити у вчиненні нотаріальної дії з підстав застосування санкцій до особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, виключно у разі якщо така нотаріальна дія підпадає під конкретний вид санкції, що застосований до цієї особи у встановленому законом порядку. Набуття майна у власність чи видача свідоцтва про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу у зв`язку із тим, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, не визначено чинним законодавством як дії, які заборонено здійснювати АТ "Сбербанк" внаслідок застосування такого виду санкції як запобігання виведенню капіталів за межі України на користь повʼязаних з банком осіб.
Відмова у вчиненні нотаріальної дії та зміст оскаржуваних судових рішень не узгоджуються із змістом статей 1, 3, 4 Закону України "Про санкції", рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 15 березня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", введеним в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року № 63/2017, постановою правління Національного банку України від 01 жовтня 2015 року № 654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
На відповідача покладено обов`язок перевіряти інформацію щодо фізичних або юридичних осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії, про застосування санкцій, передбачених статтею 4 Закону України "Про санкції", водночас, відмова у вчиненні нотаріальної дії з підстав застосування санкцій можлива виключно у разі, якщо вчинення такої нотаріальної дії матиме наслідком порушення виду санкцій, який застосований до такої особи.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року справу за позовом АТ "Сбербанк" до другої Лубенської державної нотаріальної контори Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ТОВ "Антекс", про скасування постанови щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії та щодо зобов`язання державного нотаріуса вчинити дії призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Антекс"посилається на те, що оскаржені позивачем судові рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм матеріального та процесуального права. Судами правильно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України "Про санкції". Кінцева мета позивача полягає у реалізації нерухомого майна та перерахуванні коштів до материнської компанії - ПАТ "Сбербанк Росії".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до акту старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 25 липня 2017 року стягувачу ПАТ "Сбербанк" у межах виконавчого провадження ВП № 47887410 в рахунок погашення суми боргу у розмірі 3 028 200, 00 грн передано у власність майно, а саме:
- нежитлове приміщення (будівля заводоуправління літ. "А-2" площею 1 385, 8 кв. м, в тому числі складової частини: прибудова "а", прибудова "1,а", прибудова "3,а", крильце "3,а", крильце "4,а", підвал, площею 62,6 кв. м, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Лубни, вул. Комунарівська, 13/27, яке належало ТОВ "Антекс" на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Ставицькою Л. Г., за реєстровим номером 4553. Право власності на нежитлове приміщення зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області 22 березня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 30739753107, що передане ПАТ "Сбербанк" в іпотеку за іпотечним договором від 24 квітня 2013 року, зареєстрованим в реєстрі за № 464;
- земельну ділянку (кадастровий номер 5310700000:02:057:0008) площею 0,1653 га, що розташована на адресою: м. Лубни, вул. Комунарівська, 13/27, яка є власністю іпотекодавця згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯГ номер 661726, виданим Лубенським міським відділом земельних ресурсів 28 грудня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 грудня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Лубенського міського нотаріального округу Ставицькою Л. Г., за реєстровим номером 4557. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - підприємства іншої промисловості. Земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі 28 березня 2013 року. Право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04 квітня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 38755553107, номер запису про право власності 620269, що передана ПАТ "Сбербанк" в іпотеку за іпотечним договором від 24 квітня 2013 року, зареєстрованим в реєстрі за № 464.
Постановою завідувача Другої Лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г. К. від 07 березня 2018 року відмовлено ПАТ "Сбербанк" у видачі свідоцтва про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу. Постанова мотивована тим, що нотаріусом було встановлено факт застосування до ПАТ "Сбербанк" санкцій, передбачених статтею 4 Закону України "Про санкції", що підтверджується тим, що юридична особа, яка звернулась для вчинення нотаріальної дії, зазначена у додатку до рішення Ради національної безпеки та оборони України "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" від 15 березня 2017 року, введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 року № 63/2017.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.