Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 192/2599/16-ц
провадження № 61-14980св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., | Олійник А. С., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон",
відповідачі: ОСОБА_1, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, Солонянська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року у складі судді Щербини Н. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У липні 2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон" (далі - СТОВ АВС "Діон") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2, Солонянської державної нотаріальної контори про визнання договору оренди недійсним, визнання договору поновленим, скасування запису про державну реєстрацію.
Позов обґрунтовано тим, що 23 жовтня 2008 року між СТОВ АВС "Діон" та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 20 квітня 2010 року за № 041013200418. Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 20 квітня 2010 року, ОСОБА_1 передав у строкове платне користування земельну ділянку розміром 14,62 га СТОВ АВС "Діон". Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що строк дії договору становить 5 років. Таким чином, строк дії договору оренди землі від 23 жовтня 2008 року, після вчинення його державної реєстрації, яка відбулася 20 квітня 2010 року становив до 20 квітня 2015 року. Як вбачається з пункту 9 цього Договору, орендар вносить орендну плату у формі та розмірі: у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а саме: 5 190,00 грн. В натуральній формі: зерно фуражне 2 500,00 кг, солома 2 000,00 кг, оранка 0,40 га, соняшник 100,00 кг, силос 1 000,00 кг, цукор 100,00 кг. Також пунктом 8 договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 15 січня 2015 року СТОВ АВС "Діон" на ім`я ОСОБА_1 направлено лист - повідомлення з проектом додаткової угоди від 15 січня 2015 року, який отримано відповідачем ОСОБА_1 особисто 20 січня 2015 року. Орендар вважав, що відсутність відповіді ОСОБА_1 є мовчазною згодою продовжити строк дії договору оренди, тому продовжував користуватись земельною ділянкою. 11 серпня 2015 року СТОВ АВС "Діон" сплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2015 рік. 08 жовтня 2015 року СТОВ АВС "Діон" повторно на ім`я ОСОБА_1 направлено лист - повідомлення з проектом додаткової угоди від 08 жовтня 2015 року, який ОСОБА_1 отримав особисто 12 жовтня 2015 року. У січні 2016 року позивач випадково дізнався про те, що між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, а саме: земельної ділянки площею 14,620 га, яка розташована на території Малозахаринської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю від 11 квітня 2002 року серії IV-ДП № 012416, строком на 10 років. У зв`язку з чим позивач вважав своє переважне право на продовження терміну дії договору оренди порушеним.
З огляду на вище наведене та з урахуванням уточнених позовних вимог, СТОВ "АВС "Діон" просило суд визнати укладений 15 червня 2015 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки, площею 14,62 га, розташованої на території Малозахаринської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225083700:01:017:0128, недійсним, скасувати запис про його державну реєстрацію та поновити договір оренди землі від 23 жовтня 2008 року, укладений між СТОВ АВС "ДІОН" та ОСОБА_1, а також зобов`язати ОСОБА_1 укласти додаткову угоду до договору оренди.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог СТОВ АВС "Діон" відмовлено. Стягнуто зі СТОВ АВС "ДІОН" на користь ОСОБА_1 11 118,40 грн витрат на проведення експертизи.
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем не дотримано порядку повідомлення відповідача ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки жодного з повідомлень останній не отримав. Факт користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі та факт отримання орендної плати також не можуть свідчити про поновлення договору оренди, оскільки за змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тобто в цьому випадку орендар також має отримати лист-повідомлення з пропозицією про поновлення договору та надати свою згоду або заперечення. Проте судом було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував таких повідомлень. Крім того, вказані обставини не були підставою позову СТОВ "Діон" в частині визнання спірного договору оренди землі поновленим, оскільки позивач зазначав лише про дотримання ним вимог щодо завчасного повідомлення ОСОБА_1 про намір поновити договір.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу СТОВ АВС "Діон" залишено без задоволення. Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції та виходила із того, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У серпні 2019 року СТОВ АВС "Діон" із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- позивач набув переважне право на поновлення договору оренди землі згідно з частинами першою - шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки належно повідомив ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди у строк, встановлений договором оренди, до листа-повідомлення додав додаткову угоду про поновлення договору оренди землі; продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, сплатив орендну плату після закінчення строку дії договору оренди землі; заперечення протягом місяця після закінчення договору оренди землі з боку ОСОБА_1 щодо поновлення договору оренди землі не отримав;
- суди першої та апеляційної інстанцій протиправно поставили заявника у залежність від виконання своїх обов`язків ТОВ "ТЕКС Україна", як поштової служби, оскільки заявник замовив адресну доставку листа-повідомлення ОСОБА_1 з проектом додаткової угоди до договору оренди та не міг знати, що замість указаного адресата кореспонденцію буде вручено комусь іншому;
- суди першої та апеляційної інстанції дійшли помилкового висновку про те, що орендар зобов`язаний не лише направити лист-повідомлення з додатковою угодою, а ще й пересвідчитись, що саме орендодавець особисто отримав це лист;
- суди першої та апеляційної інстанцій помилково на застосували під час розгляду справи правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року в справі № 6-2539цс16.
Відзиви на вказану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 09 серпня 2019 року касаційну скаргу СТОВ АВС "Діон" на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 липня 2019 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи № 192/2599/16-ц із Солонянського районного суду Дніпропетровської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2019 року матеріали справи № 192/2599/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року справу № 192/2599/16-ц призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиноюдругою статті 389 ЦПК України(у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України (у редакції станом на дату подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачеві ОСОБА_1 згідно з виданим Солонянською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 11 квітня 2002 року державним актом на право власності на земельну ділянку серії IV-ДП № 012416, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 103, належить на праві власності земельна ділянка площею 14,62 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225083700:01:017:0128, яка розташована на території Малозахаринської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.
23 жовтня 2008 року між СТОВ АВС "Діон" та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, який зареєстровано у Державному реєстрі земель Солонянським відділом ДРФ "ЦДЗК" 20 квітня 2010 року за № 041013200418.
Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 20 квітня 2010 року, відповідач ОСОБА_1 передав в строкове платне користування земельну ділянку розміром 14,62 га СТОВ АВС "Діон".
Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що строк дії договору - 5 років. Таким чином, строк дії договору оренди землі від 23 жовтня 2008 року, після здійснення його державної реєстрації, яка відбулася 20 квітня 2010 року становив до 20 квітня 2015 року.
Як вбачається з пункту 9 цього договору, орендар вносить орендну плату у формі та розмірі: у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а саме: 5 190,00 грн. В натуральній формі: зерно фуражне 2 500,00 кг, солома 2 000,000 кг, оранка 0,40 га, соняшник 100,00 кг, силос 1 000,00 кг, цукор 100,00 кг.
Також пунктом 8 договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
15 січня 2015 року СТОВ "АВС "Діон" на ім`я ОСОБА_1 направлено лист - повідомлення з проектом додаткової угод від 15 січня 2015 року, який згідно з повідомленням ТОВ "ТЕКС Україна" (накладна № 545729) отриманий відповідачем ОСОБА_1 особисто 20 січня 2015 року. Проте факт отримання листа-повідомлення з додатковою угодою заперечувався самим ОСОБА_1
15 червня 2015 року між відповідачем ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, а саме: земельної ділянки площею 14,620 га, яка розташована на території Малозахаринської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на право власності на землю від 11 квітня 2002 року серії IV-ДП № 012416, строком на 10 років, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 18 жовтня 2015 року № 45818842.
Відповідно до висновків експертів від 17 травня 2018 року № 4563/4564-172608-17 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, щодо наявності підпису ОСОБА_1 у графі "Підпис одержувача" в накладній від 15 січня 2015 року № 545729 ТОВ "ТЕКС Україна" про направлення листа - повідомлення СТОВ "АВС "Діон" на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що такий підпис виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.