Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 462/993/17
провадження № 61-14166ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Концерн "Хлібпром",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду
від 14 червня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р.,
Ніткевича А. В., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Концерн "Хлібпром" (далі - ПАТ "Концерн "Хлібпром") про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву обґрунтувала тим, що працювала у відповідача на посаді комірника складу нереалізованої продукції експедиційного відділу виробничого підрозділу "Львівський хлібозавод № 1".
Наказом від 25 грудня 2015 року № 355 з 28 грудня 2015 року її переміщено на посаду комірника нереалізованої продукції експедиційного відділу виробничого підрозділу "Цех кондитерських виробів", однак з цим наказом її не було ознайомлено. Вказувала, що 28 грудня 2015 року її не допустили до робочого місця.
Наказом від 18 січня 2016 року № 011 вона звільнена з роботи за прогули без поважних причин. Вважала звільнення незаконним, оскільки прибула на своє робоче місце, однак на прохідній заводу № 1 її не пропустили.
Про існування наказу роботодавця № 355 від 25 грудня 2015 року, яким її було переміщено на інше робоче місце, їй не повідомляли.
Просила визнати незаконним та скасувати накази ПАТ "Концерн "Хлібпром" від 25 грудня 2015 року № 355 "Щодо особового складу", від 18 січня
2016 року № 011 "Про припинення трудового договору (контракту)", поновити її на посаді комірника нереалізованої продукції експедиційного відділу виробничого підрозділу "Львівський хлібозавод № 1" ПАТ "Концерн "Хлібпром", стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 30 січня 2019 року, ухваленим у складі судді Ліуш А. І., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Концерн "Хлібпром"
від 25 грудня 2015 року № 355 "Щодо особового складу".
Визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Концерн "Хлібпром"
від 18 січня 2016 року № 011 "Про припинення трудового договору (контракту)".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді комірника нереалізованої продукції експедиційного відділу виробничого підрозділу "Львівський хлібозавод № 1" ПАТ "Концерн "Хлібпром" з 25 грудня 2015 року.
Стягнуто з ПАТ "Концерн "Хлібпром" на користь ОСОБА_1 67 317,12 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць в розмірі 1 869,92 грн допущено до негайного виконання.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ "Концерн "Хлібпром" не ознайомлено ОСОБА_1 належним чином із наказом № 355 від 25 грудня 2015 року "Щодо особового складу", а наказ № 011 від 18 січня 2016 року "Про припинення трудового договору (контракту)" винесено формально, без врахування усіх істотних обставин. Крім того наказ про звільнення винесено 18 січня 2016 року, хоча позивача звільнено з 25 грудня
2015 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 14 червня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ "Концерн Хлібпром" задоволено. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 30 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову
ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що матеріалами справи встановлено, що позивач не приступила до роботи після переміщення на склад № 4 експедиційного відділу виробничого підрозділу "Цех кондитерських виробів" ПАТ "Концерн Хлібпром", що розташований за адресою: м. Львів, вул. Східна, 45, а відтак допустила прогули без поважних причин, що стало підставою для видачі наказу про звільнення. При цьому профспілкою надано згоду на звільнення ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду
від 14 червня 2019 року, а рішення Залізничного районного суду міста Львова від 30 січня 2019 року залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2019 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано її матеріали із Залізничного районного суду міста Львова.
У листопаді 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 березня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при встановлені обставин справи, що мають значення для ухвалення судового рішення, не надав оцінку всім зібраним доказам та зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушивши при цьому принцип змагальності сторін.
ОСОБА_1 не погоджується з висновками апеляційного суду щодо встановлених обставин справи, зокрема, що вона була поінформована про переміщення на інше місце роботи. При цьому вказує, що апеляційний суд не надав оцінку її заявам до поліції та прокуратури, Головного управління Держпраці у Львівській області. Не встановив та не дослідив доказів, які надають право/обов`язок уповноваженим особами повідомляти її про переведення на інше місце роботи.
Вказує, що відповідачем не було виконано ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2017 року щодо надання копії її особової картки, засвідченої належним чином, а суд апеляційної інстанції цьому не надав оцінку.
Стверджує, що про дату засідання профспілкового комітету щодо розгляду питання надання дозволу на її звільнення її повідомлено неуповноваженою особою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року від ПАТ "Концерн "Хлібопром" до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а постанову Львівського апеляційного суду
від 14 червня 2019 року залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що відповідно до наказу № 355 від 25 грудня 2015 року ОСОБА_1, комірника нереалізованої продукції експедиційного відділу виробничого підрозділу "Львівський хлібозавод № 1" ПАТ "Концерн Хлібпром" з 28 грудня 2015 року, переміщено на посаду комірника нереалізованої продукції складу № 4 експедиційного відділу виробничого підрозділу "Цех кондитерських виробів" ПАТ "Концерн Хлібпром", що розташований за адресою м. Львів, вул. Східна, 45 з попереднім графіком роботи та без змін умов оплати праці.
Із акта про відмову від ознайомлення із наказом про переміщення
від 25 грудня 2015 року, встановлено, що ОСОБА_1 зачитано наказ
від 25 грудня 2015 року № 355, однак остання відмовилась від ознайомлення з даним наказом.
Згідно актів про відсутність працівника на робочому місці від 28 грудня
2015 року, 29 грудня 2015 року, 30 грудня 2015 року, 31 грудня 2015 року,
04 січня 2016 року, 05 січня 2016 року, 06 січня 2016 року, 08 січня 2016 року, 11 січня 2016 року, 12 січня 2016 року, 13 січня 2016 року, 14 січня 2016 року, 15 січня 2016 року, 18 січня 2016 року та доповідних-службових записок начальника експедиційного відділу Виробничого підрозділу "Цех кондитерських виробів" ПАТ "Концерн Хлібпром" від 28 грудня 2015 року та 30 грудня 2015 року встановлено, що з 28 грудня 2015 року по 18 січня
2016 року ОСОБА_1 була відсутня на своєму робочому місці.
30 грудня 2015 року ПАТ "Концерн Хлібпром" звернулось до профспілкового органу, членом якого є ОСОБА_1, з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за прогули без поважних причин.
ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлено повідомлення про засідання профспілкового комітету.
Засідання профспілкового комітету призначене на 11 січня 2016 року, було відкладене на 18 січня 2016 року у зв`язку з неявкою позивача. Про засідання профспілкового комітету призначене на 18 січня 2016 року позивачу направлено попередження яке вона отримала 16 січня 2016 року.
З актів про неявку для подачі пояснень ПАТ "Концерн Хлібпром" від 31 грудня 2015 року, 04 січня 2016 року, 06 січня 2016 року встановлено, що
ПАТ "Концерн Хлібпром" направляв ОСОБА_1 звернення з проханням надати пояснення відсутності на роботі, проте ОСОБА_1 таких пояснень не надала.
Відсутність позивача на роботі у період з 28 грудня 2015 року по 18 січня
2016 року підтверджена табелем обліку використання робочого часу.
Рішенням профспілкового комітету ПАТ "Концерн Хлібпром" викладеним у протоколі від 18 січня 2016 року надано згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин за пунктом четвертим частини першої
статті 40 КЗпП України.
Наказом від 18 січня 2016 року № 011 позивача ОСОБА_1 звільнено з
25 грудня 2015 року згідно з пунктом четвертим частини першої
статті 40 Кодексу законів про працю України за прогули без поважних причин із посади комірника нереалізованої продукції ВП "Цех кондитерських виробів", експедиційний відділ, склад № 4.
За зверненням ОСОБА_1, Головним управлінням Держпраці у Львівській області проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та за її результатами не встановлено порушень трудового законодавства при застосуванні відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі за текстом, в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.